Польща проведе ексгумації польських жертв на території України

Прем’єр Польщі в розмові із Зеленським порушив питання ексгумацій, отримав "позитивну" відповідь.

Про це Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький розповів в етері телеканалу Polsat, повідомляє "Європейська правда".

"Ми говорили про ексгумації (польських жертв Української повстанської армії – ред.). Ми вимагаємо права провести їх якнайшвидше, хочемо, щоб це відбулося ще в травні-червні. Сподіваюся, що цього разу українська сторона дотримає свого слова", – сказав він, додавши, що президент України "позитивно" відреагував на ці запити.

Питання відновлення пошуково-ексгумаційних робіт тривалий час було серед проблемних у польсько-українських відносинах.

У 2019 році президент України Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену попередньою українською владою заборону на ексгумації та пошуки останків польських жертв на території України, що стало відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті.

Перші пошукові роботи у Львові відновили у листопаді 2019 року. Українська сторона видавання наступних дозволів обумовила відновленням сплюндрованої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Нагадаємо, що Польща неодноразово порушувала свої зобов'язання щодо відновлення українських місць пам'яті, які зазнали вандалізму. Так, меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році. Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року. Але досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.