АНОНС: Виставка "Братство. Богоявлення. Собор"

25 травня у Національній Академії Мистецтв України відбудеться урочисте відкриття виставки, яка є своєрідною присвятою Дню Києва - «Братство. Богоявлення. Собор»

Про це інформує Національна Академія Мистецтв України.

Під час виставки глядачі отримають відаовіді на запитання:

- чому увага сфокусована саме на Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря;

- чому зараз варто про це говорити;

- чому необхідно привертати увагу до нововиявленої пам'ятки археології, архітектури та історії.

У рамках виставки буде представлено 3 міні-виставки:

"Відбудова та іконостаси Богоявленського собору в XIX ст." (лише 25 травня 17:00-20:00);

"Ті, що вижили. Предмети культу" (лише 26-28 травня);

"Мовою документів. Злочин проти Богоявленського собору" (триватиме протягом травня-червня).

Дата і час: 25 травня о 17:00.

Місце: Вул. Бульварно-Кудрявська, 20 - приміщення Національної академії мистецтв України.

Виставка організовується за сприяння Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Комунального закладу "Центр консервації предметів археології" у партнерстві з 12 інституціями у сферах освіти, культури, науки, громадського та правничого секторів. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.