АНОНС: брифінг з нагоди відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій 20 травня 2023 року Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» проведуть брифінг для ЗМІ, приурочений до початку експонування виставки «Биківня в документах і пам’яті».

Виставка "Биківня в документах і пам'яті" показує Биківнянську трагедію в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися в УРСР, розказує технологію радянського терору, інформує про організаторів і виконавців масових політичних репресій та розповідає історії постатей Биківнянського мартиролога – від відомих письменників, акторів, науковців до селян і робітників.

Банери висвітлюють також трансформацію Биківні з території злочину в загальноукраїнське і міжнародне місце пам'яті, підкреслюючи важливість для суспільства усвідомлювати втрати, спричинені програшем у національно-визвольній боротьбі і більшовицькою окупацією.

У виставці використані раніше засекречені документи НКВС, рідкісні архівні матеріали та документи з приватних зібрань.

У брифінгу візьмуть участь: Роман Подкур, Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Обговорюватимуться наступні теми: День пам'яті жертв політичних репресій-2023, політика національної пам'яті в умовах воєнного часу, Биківнянські могили як місце злочину радянського режиму і як місце пам'яті для сучасних поколінь українців, масові репресії в радянській Україні як прояв державного терору в СРСР, їх особливості та наслідки.

Час: 20 травня, 12:00

Місце проведення: м. Київ, Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді (поруч із банерами виставки).

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.