АНОНС: брифінг з нагоди відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій 20 травня 2023 року Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» проведуть брифінг для ЗМІ, приурочений до початку експонування виставки «Биківня в документах і пам’яті».

Виставка "Биківня в документах і пам'яті" показує Биківнянську трагедію в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися в УРСР, розказує технологію радянського терору, інформує про організаторів і виконавців масових політичних репресій та розповідає історії постатей Биківнянського мартиролога – від відомих письменників, акторів, науковців до селян і робітників.

Банери висвітлюють також трансформацію Биківні з території злочину в загальноукраїнське і міжнародне місце пам'яті, підкреслюючи важливість для суспільства усвідомлювати втрати, спричинені програшем у національно-визвольній боротьбі і більшовицькою окупацією.

У виставці використані раніше засекречені документи НКВС, рідкісні архівні матеріали та документи з приватних зібрань.

У брифінгу візьмуть участь: Роман Подкур, Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Обговорюватимуться наступні теми: День пам'яті жертв політичних репресій-2023, політика національної пам'яті в умовах воєнного часу, Биківнянські могили як місце злочину радянського режиму і як місце пам'яті для сучасних поколінь українців, масові репресії в радянській Україні як прояв державного терору в СРСР, їх особливості та наслідки.

Час: 20 травня, 12:00

Місце проведення: м. Київ, Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді (поруч із банерами виставки).

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.