АНОНС: Виставка «Фортеця Бахмут»

У Національному музеї історії України з 26 травня по 8 червня триватиме виставка, присвячена місту Бахмат.

Бахмут – це символ української волі та незламності. Бої за цей населений пункт тривають з літа 2022 року та стали найкровопролитнішими в ході російсько-української війни. Місто пережило неймовірну кількість обстрілів, бомбардувань та втрат, на ньому немає живого місця, йому болить, але воно досі тримається.

Це місто, де багато людей втратили своїх рідних, близьких, друзів, а Україна втратила відважних воїнів, які назавжди залишаться в наших серцях. Це місто, яке заслуговує на повагу за свою відвагу та витривалість. Місто про яке ми повинні завжди пам'ятати та шанувати.

На виставці ви можете ознайомитися з військовими артефактами з Бахмуту, який наразі є найгарячішою точкою на планеті. Серед експонатів трофейна російська зброя, документи окупантів, зразки озброєння, які надають українським оборонцям союзники, речі бійців 93-ої механізованої бригади "Холодний Яр".

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.