УКУ відкриває магістерську програму «Майбутнє спадщини: історія, культура, література»

Презентація програми відбудеться 9 травня о 17:00 в конференц-залі Центру Шептицького.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Гуманітарний факультет Українського католицького університету відкриває нову міждисциплінарну магістерську програму "Майбутнє спадщини: історія, культура, література". Навчання розпочнеться восени 2023 року в гібридному форматі і триватиме 2 роки. 

Студенти зможуть здобути диплом магістра одразу за трьома спеціальностями: культурологія, історія та філологія, а також подвійний диплом із Ноттінгемським університетом (The University of Nottingham), який входить до списку найкращих закладів вищої освіти Великої Британії. Важливим критерієм відбору вступників буде володіння англійською мовою на рівні В2 і вище.

Магістерська програма ставить за мету підготувати гуманітарія нового типу – фахівця, який поєднає компетенції академічного дослідника й експерта, здатного працювати з проблематикою минулого в сучасному академічному та публічному просторах, створювати новий образ України і пропонувати український порядок денний для світові.

Презентація програми відбудеться 9 травня о 17:00 в конференц-залі Центру Шептицького за участі керівника програми Богдана Чуми, професора Крістофера Вударда з Ноттінгемського університету і головного редактора журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Для участі у події необхідно зареєструватися за посиланням

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.