АНОНС: виставка "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав"

Відкриття виставки відбудеться 18 червня у Пороховій вежі у Львові.

Про це інформує УКУ.

Український католицький університет презентує у Львові унікальний виставковий проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…". У Пороховій вежі буде виставлено на огляд частину колекції, яку патріарх українського колекціонування подарував УКУ.

На виставці ми представимо найкращі твори з колекції Івана Гречка. Це одна з найбільших збірок української ікони на склі Гуцульщини та Покуття, стародруки, свічники, ручні хрести, писанки, кераміка, текстиль, дерев'яна скульптура.

Також буде представлено живопис мистецького середовища Львова та Галичини 20 століття з колекції Гречка, зокрема твори Ярослава Пстрака, Василя Дяденюка, Осипа Васьківа, Ольги Плешкан, Романа та Марґіти Сельських, Володимира Патика, Опанаса Заливахи, Івана Остафійчука, Тараса Лозинського та ін. Велика колекція екслібрисів Тирси Венграновича, Мирона Яціва, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Петра Холодного та Святослава Гординського, а також малюнки та автопортрет самого Івана Гречка.

Проєкт присвячений колекції Івана Гречка — непересічного львів'янина, сподвижника відновлення Української Греко-Католицької Церкви, громадського діяча та патріарха українського і львівського колекціонування. Десять років тому Іван Гречко подарував значну частину своєї колекції Українському католицькому університету для збереження та експонування.

На річницю його відходу до вічності, УКУ представляє львів'янам та гостям міста проєкт "Виображення колекції. Як Іван Гречко красу шукав…" на згадку про цю видатну особу. Проєкт також відкриває важливі питання життя колекції та проблематику приватного колекціонерства.

Проєкт є серед переможців конкурсу ЗМІN Фундація, яка фінансово підтримала реставрацію та оформлення творів.

Відкриття виставки відбудеться 18 червня. Триватиме вона до 13 серпня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова вежа", м. Львів, вул. Підвальна, 4. 

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.