АНОНС: Виставка «Європа і Україна: діалог крізь віки»

23 червня в Національному музеї історії України відкрився виставковий проєкт «Європа і Україна: діалог крізь віки». Виставка приурочена до річниці надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Про це інформує Національний музей історії України.

Виставка "Європа і Україна: діалог крізь віки" покликана проілюструвати вплив західноєвропейської культури на українську.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Культурний діалог з Європою Україна веде доволі давно. Думаю, тут ми можемо починати від часу перших грецьких колоній, які виникли на території держави. Ми бачимо культурні прояви Європи протягом Середньовіччя, а потім – ранньомодерної доби, і все це не припиняється. Йдеться не лише про деталі, а й про інституційний глобальний вплив. Наприклад, культура міського самоврядування, виникнення цехів, освіта, яка спирається на спільні для всієї Європи цінності. Все це Україна фактично мала ще до 19 століття, про яке розповідає більша частина цієї виставки. І тут ми хочемо показати посилання до культурної Європи.", - зазначив Федір Андрощук, директор Національного музею історії України.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Якщо почитати спогади українських письменників, поетів, митців, які протягом 19 століття подорожували країнами Західної Європи, дуже цікаво простежити, як змінювалося це сприйняття певної омріяної Європи. Цікаво, що люди хотіли перейняти в практиках, які, на жаль, в Україні були поламані і відсутні через російську колоніальну політику. Це дискусія про те, в який момент Україна була змушена піти на поступки і змінитися, щоб відповідати критеріям російської імперії. Що імперія зробила з українцями? Які наслідки цього ми відчуваємо досі? Яких зусиль докладали люди, які це усвідомлювали 100 чи 150 років тому, щоб зберегти європейську ідентичність? Сподіваюся, що ця виставка є початком майбутньої дискусії.", - наголосила Катерина Чуєва, заступниця з питань євроінтеграції міністра культури України.

На виставці демонструються меблі у стилі відомого французького мебляра Андре-Шарля Буля (1642—1732), західноєвропейські кабінетні меблі, вишукані австрійські меблі для віталень у стилі "бідермаєр", французькі різьблені шафи-вітрини у стилі "друге рококо". Інтер'єрне умеблювання доповнене масивними вазами, бронзовими канделябрами, настільною скульптурою на взірець робіт французького скульптора Клодіона.

Більшість продемонстрованих меблевих виробів походять із колекції родини промисловців та меценатів Терещенків.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.