АНОНС: Виставка «Європа і Україна: діалог крізь віки»

23 червня в Національному музеї історії України відкрився виставковий проєкт «Європа і Україна: діалог крізь віки». Виставка приурочена до річниці надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Про це інформує Національний музей історії України.

Виставка "Європа і Україна: діалог крізь віки" покликана проілюструвати вплив західноєвропейської культури на українську.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Культурний діалог з Європою Україна веде доволі давно. Думаю, тут ми можемо починати від часу перших грецьких колоній, які виникли на території держави. Ми бачимо культурні прояви Європи протягом Середньовіччя, а потім – ранньомодерної доби, і все це не припиняється. Йдеться не лише про деталі, а й про інституційний глобальний вплив. Наприклад, культура міського самоврядування, виникнення цехів, освіта, яка спирається на спільні для всієї Європи цінності. Все це Україна фактично мала ще до 19 століття, про яке розповідає більша частина цієї виставки. І тут ми хочемо показати посилання до культурної Європи.", - зазначив Федір Андрощук, директор Національного музею історії України.

На виставці представлені предмети, що належали українській еліті Наддніпрянщини кінця 18 — 19 ст.: порцеляна, художнє скло, меблі та одяг, вироби із золоченої бронзи. Особливу увагу у експозиції виставки приділено порцеляновим виробам Волокитинської фабрики Андрія Міклашевського та фаянсовим виробам Києво-Межигірської фабрики. Автори виставки закцентували увагу на предметах Києво-Межигірської фабрики, оскільки цього року відзначається 225-ліття від дня її заснування.

"Якщо почитати спогади українських письменників, поетів, митців, які протягом 19 століття подорожували країнами Західної Європи, дуже цікаво простежити, як змінювалося це сприйняття певної омріяної Європи. Цікаво, що люди хотіли перейняти в практиках, які, на жаль, в Україні були поламані і відсутні через російську колоніальну політику. Це дискусія про те, в який момент Україна була змушена піти на поступки і змінитися, щоб відповідати критеріям російської імперії. Що імперія зробила з українцями? Які наслідки цього ми відчуваємо досі? Яких зусиль докладали люди, які це усвідомлювали 100 чи 150 років тому, щоб зберегти європейську ідентичність? Сподіваюся, що ця виставка є початком майбутньої дискусії.", - наголосила Катерина Чуєва, заступниця з питань євроінтеграції міністра культури України.

На виставці демонструються меблі у стилі відомого французького мебляра Андре-Шарля Буля (1642—1732), західноєвропейські кабінетні меблі, вишукані австрійські меблі для віталень у стилі "бідермаєр", французькі різьблені шафи-вітрини у стилі "друге рококо". Інтер'єрне умеблювання доповнене масивними вазами, бронзовими канделябрами, настільною скульптурою на взірець робіт французького скульптора Клодіона.

Більшість продемонстрованих меблевих виробів походять із колекції родини промисловців та меценатів Терещенків.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.