У Відні відбулася виставка про Каховський екоцид

У столиці Австрії пройшла виставка "Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії", присвячена гуманітарним та екологічним наслідкам підриву Росією гідроелектростанції.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

"Атака росіян на Каховську дамбу є великою трагедією для України та світу. Наслідки та масштаб руйнувань вражають. Російська Федерація використовує атаку на критичну інфраструктуру як один із інструментів війни. Ця трагедія є черговим воєнним злочином росіян. Це терористичний акт екоциду. Це – гуманітарна катастрофа", - заявила куратора виставки, засновниця мистецької платформи Art Contact Ukraine Яна Гринів.

"Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії" складається з інсталяцій та фотографій митців Яни Гринів та Бориса Бухмана – фотографа з Одеси, який документує наслідки "руского міра" для України та допомагає постраждалим від війни.

Виставка проходила 22-26 червня у Віденському музеї народного побуту та мистецтва і відбулася за підтримки Volkskundemuseum Wien, Посольства України в Республіці Австрія та Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.