На Київщині збудують новий музей Марії Примаченко

На Київщині презентували проєкт оновленого музейного комплексу художниці Марії Примаченко. Його збудують у рідному селі мисткині - Болотні.

Про це розповіла засновниця студії Yakusha Design Вікторія Якуша.

Зруйнований будинок-музей Марії Примаченко в селі Болотня на Київщині, де жила художниця, матиме назву "Шлях Марії" та виглядатиме як архітектурний комплекс, який включатиме музей та артрезиденцію. 

Відновлений музей буде сформований із 15 конусоподібних куполів, які покриють текстурованою білою глиною, яка нагадуватиме народну мазанку. Споруда має вийти "хвилястою", щоб нагадувати гриву тварини – поширений мотив у творчості Примаченко. Деякі зали в музеї розміщуватимуть двосторонні картини художниці. Відвідувачі також зможуть дивитися проєкція фото на круглих стінах.

Крім того, спроєктують оранжерею – павільйон, де зібрали екзотичні рослини, які мають нагадувати ті, які художниця зображувала на своїх роботах.

Презентація відбулася в Лондоні, у Галереї Саатчі (Saatchi Gallery). Там само відкрилася виставка робіт Марії Примаченко, яку Вікторія Якуша організовувала спільно з Фондом родини Примаченко та посольством України у Великій Британії. Це вперше роботи Примаченко експонуються у Великій Британії. До Галереї Саатчі привезли понад 20 малюнків. Виставка триватиме до 31 серпня. 

Марія Примаченко (1909-1997) – представниця "наївного" мистецтва, народна художниця України, лауреатка Національної шевченківської премії.

У лютому 2022 року під час наступу російських військ у смт Іванків Київської області історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Примаченко, згорів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.