У День незалежності українці утворять живий ланцюг єдності у різних країнах

У 32-у річницю Незалежності України, 24 серпня, українців у різних країнах закликали вийти на центральні вулиці міст і взятися за руки, щоб утворити найбільший в історії живий ланцюг єдності.

Як передає Укрінформ, про це повідомила ініціатива Free World Gathering.

Для участі в акції потрібно зайти на freeworldgathering.com, обрати та відмітити місце проведення, або знайти позначки тих, хто вже відмітився, і зайняти місце поруч, щоб продовжити ланцюг. 24 серпня о 19:00 за місцевим часом прийти на вибране місце та взятися за руки з тими, хто також приєднався до ланцюга.

"Завдяки вам ланцюг вільних людей стає довшим. Пам'ятайте, що те саме відбувається в різних куточках планети – наповнюйтеся гордістю та радістю! Поширте інформацію про ланцюг, щоб якомога більше людей підтримало Україну й свободу", – закликали організатори.

Free World Gathering – це ініціатива групи активістів, які першими організували ланцюг єдності на початку війни. Тоді, навесні 2014 року, тисячі українців з усіх регіонів вийшли на вулиці, щоб продемонструвати свою єдність.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.