У День незалежності українці утворять живий ланцюг єдності у різних країнах

У 32-у річницю Незалежності України, 24 серпня, українців у різних країнах закликали вийти на центральні вулиці міст і взятися за руки, щоб утворити найбільший в історії живий ланцюг єдності.

Як передає Укрінформ, про це повідомила ініціатива Free World Gathering.

Для участі в акції потрібно зайти на freeworldgathering.com, обрати та відмітити місце проведення, або знайти позначки тих, хто вже відмітився, і зайняти місце поруч, щоб продовжити ланцюг. 24 серпня о 19:00 за місцевим часом прийти на вибране місце та взятися за руки з тими, хто також приєднався до ланцюга.

"Завдяки вам ланцюг вільних людей стає довшим. Пам'ятайте, що те саме відбувається в різних куточках планети – наповнюйтеся гордістю та радістю! Поширте інформацію про ланцюг, щоб якомога більше людей підтримало Україну й свободу", – закликали організатори.

Free World Gathering – це ініціатива групи активістів, які першими організували ланцюг єдності на початку війни. Тоді, навесні 2014 року, тисячі українців з усіх регіонів вийшли на вулиці, щоб продемонструвати свою єдність.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.