у Горішніх Плавнях демонтують комуністичні стели на в'їздах у місто

Міського голову Горішніх Плавнів зобов’язали демонтувати незаконні стели «Комсомольськ» до 10 вересня.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті та обласній військовій адміністрації (ОВА).

Відповідне розпорядження №536 "Про демонтаж пам'ятних знаків (двох стел із назвою "Комсомольськ" при в'їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)" підписав начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.

Міський голова Горішніх Плавнів Биков мав демонтувати в'їзні знаки у формі монументальних стел "Комсомольськ" ще у 2016 році. Адже 19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала Комсомольськ у Горішні Плавні в межах виконання закону про декомунізацію.

"На стелах зазначено колишню, неіснуючу назву міста, що в період до набрання чинності декомунізаційного законодавства носило назву "Комсомольськ" і було назване на честь Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу - комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Биков протягом семи років вдавався до саботажу декомунізаційного законодавства. Міськрада пропонувала залишити місту стару назву, зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей - Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні. За словами Пустовгара, Биков оскаржував це рішення у Вищому адмінсуді, але безуспішно. Водночас знаки з старою назвою вирішив залишити.

Горішні Плавні – це давнє козацьке поселення на території Келебердянської сотні Полтавського козацького полку.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.