Як сьогодні виглядає краєзнавчий музей у Маріуполі?

У боях за місто його розбомбили краєзнавчий музей у Маріуполі, а після початку окупації пограбували

Про це пише Медуза — LIVE.

Маріупольський краєзнавчий музей відкрився 1920 року. Його колекція налічувала понад 53 тисячі артефактів Приазов'я. Після початку повномасштабної війни, боїв за Маріуполь та російської окупації міста будівля музею сильно постраждала. Частина експозиції згоріла, багато експонатів вкрали.

За інформацією російського видання "Таганрозька правда", серед втрачених експонатів — грамота Катерини II, надана грекам, що переселилися на узбережжя Азовського моря. А також крісло митрополита Ігнатія — єпископа Константинопольської, а потім Російської православної церкви, який жив у XVIII столітті, зарахований до лику святих і канонізований у 2017 році.

Як розповіла "Таганрозькій правді" директорка музею Раїса Божко, після початку боїв у місті маріупольські музеї довго "стояли без охорони" (сама вона повернулася до вже окупованого міста у червні 2022 року): "Туди можна було зайти і спокійно щось забрати" . За її словами, вціліли роботи Івана Айвазовського, Архіпа Куїнджі та інші історичні артефакти, загальна вартість яких оцінюється у півтора мільйона доларів. Експонати, що збереглися, співробітники музею перенесли в нову будівлю, поки йде реставрація зруйнованого корпусу, якою займається Російське історичне товариство.

 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.