Як сьогодні виглядає краєзнавчий музей у Маріуполі?

У боях за місто його розбомбили краєзнавчий музей у Маріуполі, а після початку окупації пограбували

Про це пише Медуза — LIVE.

Маріупольський краєзнавчий музей відкрився 1920 року. Його колекція налічувала понад 53 тисячі артефактів Приазов'я. Після початку повномасштабної війни, боїв за Маріуполь та російської окупації міста будівля музею сильно постраждала. Частина експозиції згоріла, багато експонатів вкрали.

За інформацією російського видання "Таганрозька правда", серед втрачених експонатів — грамота Катерини II, надана грекам, що переселилися на узбережжя Азовського моря. А також крісло митрополита Ігнатія — єпископа Константинопольської, а потім Російської православної церкви, який жив у XVIII столітті, зарахований до лику святих і канонізований у 2017 році.

Як розповіла "Таганрозькій правді" директорка музею Раїса Божко, після початку боїв у місті маріупольські музеї довго "стояли без охорони" (сама вона повернулася до вже окупованого міста у червні 2022 року): "Туди можна було зайти і спокійно щось забрати" . За її словами, вціліли роботи Івана Айвазовського, Архіпа Куїнджі та інші історичні артефакти, загальна вартість яких оцінюється у півтора мільйона доларів. Експонати, що збереглися, співробітники музею перенесли в нову будівлю, поки йде реставрація зруйнованого корпусу, якою займається Російське історичне товариство.

 
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.