Мер Коростеня назвав варварством знесення пам'ятника комсомольцям

Мер Коростеня Володимир Москаленко назвав знесення пам’ятника комсомольцям варварством і повідомив про відкриття кримінального провадження.

У 1973 році у Коростені комуністичною владою встановлено пам'ятник комсомольцям 1920-х рр. 

 

Після ухвалення закону про декомунізацію, повідомляє видання, місцева влада вирішила пам'ятник не зносити, а натомість перейменувала його на пам'ятник "Молодь Коростеня ХХ століття".

7 травня 2022 року представники ГО "Молодь Північного краю" демонтувати пам'ятник.

У відповіль міський голова Коростеня Володимир Москаленко заявив, що знесення пам'ятника "Молоді XX століття" - це варварство. Про це Москаленко сказав в сюжеті місцевого телеканалу "Коростень ТБ".

Він додав, що всі активісти, які брали участь в демонтажі, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

"Всі побачили варварство XXI століття з боку молодих людей, які себе проявили в місті Коростені. Хай дивляться і дають оцінку. І я хотів би, щоб за два місяці ці люди зробили цю площу. Будемо дуже вдячні, я кожному з них подяку випишу. А те, що було зроблено, балансоутримувачі (пам'ятника, - ред.) подали заяву в поліцію, відкрита кримінальна справа, і ті, хто це робив, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності", - сказав Володимир Москаленко.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.