Родини загиблих захисників закликають президента створити Національне військове кладовище в Києві

Родини загиблих захисників просять зустрічі з президентом Зеленським через проблеми із створенням Національного військового кладовища в Києві.

Про це йдеться у заяві ГО "Серце нАЗОВні", яку оприлюднила її представниця Віра Литвиненко.

"Ми, родини загиблих захисників Маріуполя, Азовсталі та всієї України. Пішов другий рік, як загинули наші сини і доньки, батьки, чоловіки та дружини. Ми не можемо гідно поховати своїх героїв, так як влада пообіцяла створити Національне військове кладовище в м. Києві і не виконує своїх обіцянок! Нас водять майже рік по колу. Тому, вимушені публічно звернутись до президента: закликаємо втрутитись в цю ситуацію, розірвати ганебне коло обіцянок і нарешті почати створення військового кладовища в м. Києві", - йдеться у повідомленні.

У своєму зверненні родичі вказують, що Національне військове меморіальне кладовище досі не будується, попри те, що є узгоджена позиція про його розташування у Биківні.

"Київрада оперативно ухвалила рішення про виділення під Національне військове меморіальне кладовище 8 га землі, яка перебуває у власності міської громади. Верховна Рада, своєю чергою, скоротила терміни і спростила процедури для виділення земельної ділянки під військове кладовище. Проте закон досі не підписаний Вами (президентом – ред.), не опублікований і не вступив в силу", - йдеться у зверненні.   

Родичі стверджують, що представники уряду вже пропонували їм створити меморіал в іншому місці, що означало б проходження "всього бюрократичного шляху спочатку".

"Просимо про особисту зустріч президента з родинами полеглих героїв для конструктивної комунікації із Офісом президента", - йдеться у зверненні.  

Як повідомляла УМ, у київській Биківні розмістять Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). І  хоча спершу його хотіли облаштувати на Лисій Горі, нині ухвалено рішення, що Меморіал загиблим від російської агресії військовим створять у межах Биківнянського лісу й ділянки Дарницького лісництва.

20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у Києві розпочато процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. За його створення відповідає держава і місце визначив уряд.  

За словами Кличка, загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.

2 травня Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища у Дніпровському районі Києва.

 
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.