АНОНС: Публічна лекція «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?»

10 серпня в Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбужеться публічна лекція історикині Ольги Ковалевської на тему: «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?».

У Музеї відбудеться публічна лекція Ольги Ковалевської – доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України на тему: "Чи існує шлях від боротьби з пам'ятниками до суспільного компромісу?".

Заміна символіки на монументі "Батьківщина-мати" є масштабною подією для всієї країни. Вона викликала різноманітні рефлексії українських науковців, митців, громадських діячів, військових та громадськості.

Факт заміни радянського герба на щиті скульптури "Батьківщина-мати", яка невдовзі буде перейменована на "Україна-мати", окреслив потребу обговорити з представниками фахового середовища (історики-науковці, музейні працівники) низку теоретичних та практичних питань:

-         яку роль відіграє памʼятник у символічному просторі міста;

-         як він впливає чи не впливає на свідомість містян;

-         які існують способи комунікації суспільства/середовища з памʼятником;

-         чи існує аналогічний європейський досвід і як його можна використовувати.

Ці та інші питання будемо обговорювати в четвер 10 серпня 2023 року об 11.00 під час зустрічі в Національному музеї історії України в Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття", що розповідає про російсько-українську війну.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.