АНОНС: Публічна лекція «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?»

10 серпня в Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбужеться публічна лекція історикині Ольги Ковалевської на тему: «Чи існує шлях від боротьби з пам’ятниками до суспільного компромісу?».

У Музеї відбудеться публічна лекція Ольги Ковалевської – доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України на тему: "Чи існує шлях від боротьби з пам'ятниками до суспільного компромісу?".

Заміна символіки на монументі "Батьківщина-мати" є масштабною подією для всієї країни. Вона викликала різноманітні рефлексії українських науковців, митців, громадських діячів, військових та громадськості.

Факт заміни радянського герба на щиті скульптури "Батьківщина-мати", яка невдовзі буде перейменована на "Україна-мати", окреслив потребу обговорити з представниками фахового середовища (історики-науковці, музейні працівники) низку теоретичних та практичних питань:

-         яку роль відіграє памʼятник у символічному просторі міста;

-         як він впливає чи не впливає на свідомість містян;

-         які існують способи комунікації суспільства/середовища з памʼятником;

-         чи існує аналогічний європейський досвід і як його можна використовувати.

Ці та інші питання будемо обговорювати в четвер 10 серпня 2023 року об 11.00 під час зустрічі в Національному музеї історії України в Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття", що розповідає про російсько-українську війну.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.