У місті Валки на Харківщині перейменували низку вулиць

Зокрема, з'явилися назви на честь українських воїнів, волонтерів, незалежності та свободи.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

"Ті перейменування, що відбулися у Валках, наочний приклад того навіщо нам позбуватися імперських і комуністичних назв. Вертаємо своє, друзі! Харківщина продовжує повертати власні назви у символічний простір", - зазначила начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова.

31 серпня Валківська міська рада підтримала перейменування низки об'єктів топоніміки у місті. Зокрема:

вулицю Пушкіна — на вулицю Незалежності,

провулок Пушкіна — на провулок Михайла Несольоного. Михайло Несольоний (1978-2022) - молодший сержант, водій МТЛБ 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади ЗСУ. Герой України (посмертно).

в'їзд Пушкіна — на в'їзд Євгена Альбовського. Євген Альбовський (бл.1855- бл.1917) – дослідник історії Слобідської України, автор першої книги з історії Валок.

вулицю Чехова — на вулицю Олександра Ковальова. Олександр Ковальов (1944-2021) - валківський художник, гончар і педагог. Жив на цій вулиці.

вулицю провулок Кошового — на провулок Дмитра Наріжного. Дмитро Наріжний (1926-2015) – ініціатор відродження гончарної справи на Валківщині.

вулицю Ломоносова — на вулицю Європейську.

провулок Ломоносова — на провулок Івана Лисенко. Іван Лисенко (1938-2022) – письменник і мистецтвознавець, автор "Валківської енциклопедії", дослідник творчості земляків Марусі Вольвачівни та Олександра Коржа.

вулицю Лермонтова — на вулицю Академіка Байрачного. Борис Байрачний (1935— 2020) — хімік, доктор технічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України. Народився в селі Заміське на Валківщині.

провулок Ушакова — на провулок Сотника Гончара. Гончар Олександр (1894, м. Валки – 1928). Військовий; інженер-агроном, сотник Армії УНР. Уродженець Валок.

вулицю 1 Травня — на вулицю Свободи.

провулок Майський — на провулок Коржівський. За назвою місцевості

вулицю Колгоспну — на вулицю Хліборобську.

провулок Суворова — на провулок Миколи Манойла. Микола Манойло (1927-1998) - уродженець Валківщини соліст Харківської опери Народний артист УРСР і СРСР. Уродженець с. Манили на Валківщині.

вулицю Гагаріна — на вулицю Муравську.

вулицю Комарова — на вулицю Генерала Пересади-Суходольського. Михайло Пересада-Суходольський (1883-1938) – генерал-хорунжий Армії УНР. Він був начальником штабу 3-ї Залізної дивізії та займав інші важливі посади в Армії Української держави. Уродженець Валок

провулок Комарова — на провулок Затишний.

вулицю Маяковського — на вулицю Михайла Поготовка. Михайло Поготовко (1891-1944) – уродженець Валківщини, один із перших льотчиків Армії УНР, підполковник Армії УНР

провулок Маяковського — на провулок Миколи Частія. Микола Частій (1905-1962) – оперний співак, народний артист УРСР. Уродженець Валок.

в'їзд Маяковського — на в'їзд Калиновий.

вулицю Марєєва — на вулицю Отамана Перлика. Іван Перлик - організатор і перший командир 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, один із керівників Ков'язького антибільшовицького повстання 1920-1921рр.

вулицю 8 Березня — на вулицю Волонтерську.

провулок Мічуріна — на провулок Андрія Дарагана. Андрій Дараган (1902-1987) – скульптор, автор пам'ятника Кобзарю Канаді (м.Вінніпег), автор художньої ідеї пам'ятника Шевченку в Харкові.

провулок Сидоренка — на провулок Сотника Дахневського. Петро Дахневький (1887-1928) - військовий, громадський і кооперативний діяч; сотник 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Уродженець м. Валки

вулицю Горького — на вулицю Курячівську.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.