У місті Валки на Харківщині перейменували низку вулиць

Зокрема, з'явилися назви на честь українських воїнів, волонтерів, незалежності та свободи.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

"Ті перейменування, що відбулися у Валках, наочний приклад того навіщо нам позбуватися імперських і комуністичних назв. Вертаємо своє, друзі! Харківщина продовжує повертати власні назви у символічний простір", - зазначила начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова.

31 серпня Валківська міська рада підтримала перейменування низки об'єктів топоніміки у місті. Зокрема:

вулицю Пушкіна — на вулицю Незалежності,

провулок Пушкіна — на провулок Михайла Несольоного. Михайло Несольоний (1978-2022) - молодший сержант, водій МТЛБ 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади ЗСУ. Герой України (посмертно).

в'їзд Пушкіна — на в'їзд Євгена Альбовського. Євген Альбовський (бл.1855- бл.1917) – дослідник історії Слобідської України, автор першої книги з історії Валок.

вулицю Чехова — на вулицю Олександра Ковальова. Олександр Ковальов (1944-2021) - валківський художник, гончар і педагог. Жив на цій вулиці.

вулицю провулок Кошового — на провулок Дмитра Наріжного. Дмитро Наріжний (1926-2015) – ініціатор відродження гончарної справи на Валківщині.

вулицю Ломоносова — на вулицю Європейську.

провулок Ломоносова — на провулок Івана Лисенко. Іван Лисенко (1938-2022) – письменник і мистецтвознавець, автор "Валківської енциклопедії", дослідник творчості земляків Марусі Вольвачівни та Олександра Коржа.

вулицю Лермонтова — на вулицю Академіка Байрачного. Борис Байрачний (1935— 2020) — хімік, доктор технічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України. Народився в селі Заміське на Валківщині.

провулок Ушакова — на провулок Сотника Гончара. Гончар Олександр (1894, м. Валки – 1928). Військовий; інженер-агроном, сотник Армії УНР. Уродженець Валок.

вулицю 1 Травня — на вулицю Свободи.

провулок Майський — на провулок Коржівський. За назвою місцевості

вулицю Колгоспну — на вулицю Хліборобську.

провулок Суворова — на провулок Миколи Манойла. Микола Манойло (1927-1998) - уродженець Валківщини соліст Харківської опери Народний артист УРСР і СРСР. Уродженець с. Манили на Валківщині.

вулицю Гагаріна — на вулицю Муравську.

вулицю Комарова — на вулицю Генерала Пересади-Суходольського. Михайло Пересада-Суходольський (1883-1938) – генерал-хорунжий Армії УНР. Він був начальником штабу 3-ї Залізної дивізії та займав інші важливі посади в Армії Української держави. Уродженець Валок

провулок Комарова — на провулок Затишний.

вулицю Маяковського — на вулицю Михайла Поготовка. Михайло Поготовко (1891-1944) – уродженець Валківщини, один із перших льотчиків Армії УНР, підполковник Армії УНР

провулок Маяковського — на провулок Миколи Частія. Микола Частій (1905-1962) – оперний співак, народний артист УРСР. Уродженець Валок.

в'їзд Маяковського — на в'їзд Калиновий.

вулицю Марєєва — на вулицю Отамана Перлика. Іван Перлик - організатор і перший командир 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, один із керівників Ков'язького антибільшовицького повстання 1920-1921рр.

вулицю 8 Березня — на вулицю Волонтерську.

провулок Мічуріна — на провулок Андрія Дарагана. Андрій Дараган (1902-1987) – скульптор, автор пам'ятника Кобзарю Канаді (м.Вінніпег), автор художньої ідеї пам'ятника Шевченку в Харкові.

провулок Сидоренка — на провулок Сотника Дахневського. Петро Дахневький (1887-1928) - військовий, громадський і кооперативний діяч; сотник 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Уродженець м. Валки

вулицю Горького — на вулицю Курячівську.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.