У "Бабиному Яру" з’явиться кінотеатр, де показуватимуть документальні фільми

На території меморіалу "Бабин Яр" має з’явитися кінотеатр просто неба, який показуватиме документальні фільми.

Такими планами поділилися в інтерв'ю Українському Радіо керівниця Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" Роза Тапанова. 

"Ми хочемо, щоб був відкритий кінотеатр, аби там показувати документальні фільми, пов'язані з геноцидом, з добром і злом. Він буде просто неба. Ми вже підготували майданчик і зараз шукаємо фінансування, але я думаю, що ми 100% все зробимо. Обов'язково у нас будуть проведені екскурсії для школярів, особливо для 10-11 класів, а також для військових, щоб вони розповіли свої відчуття і те, що вони бачать", - зазначила Тапанова. 

За її словами, наразі напрацьовується актуальна стратегія музею, адже Бабин Яр — це свідчення того, як в Україні постійно боролися з тоталітарними системами. Тапанова розповідає: "коли ми робили дослідження в 2021 році, то для мене був шок. Про трагедію в Бабиному Яру в Києві знали 18%, а по Україні — 9%". 

 
Теми

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.