АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти

Дискусія "Музей як простір для громадянської освіти" розпочнеться 12 довтня об 12:00.

Національний музей Революції Гідності разом з Європейським центром імені Вергеланда (Норвегія), POLIN – Музеєм історії польських євреїв (Польща) та Центром 22 липня (Норвегія) запрошує на експертну дискусію. Мета заходу – обговорити виклики у сфері громадянської освіти, з якими стикаються музеї в різних країнах Європи, а також окреслити можливі напрями співпраці для подолання їх.

Програма

Вступне слово. Музеї як платформа для громадянської освіти та поширення культури демократії

– Ігор Пошивайло, Національний музей Революції Гідності, Ана Перона Ф'єльдстад, Європейський центр імені Вергеланда (ЄВЦ)

Презентації та експертні обговорення:

– Роль музеїв в інтерпретації складної історії та подолання суспільної травми: досвід України – Леся Онишко, PhD, Національний музей Революції Гідності, Київ, Україна

Дискусія:

Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій", освітній експерт Українського інституту майбутнього

Тетяна Шептицька, заступник директора Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

– Роль музейних освітніх програм у формуванні національної пам'яті – керівник освітніх програм, Lucja Koch, POLIN Museum, Варшава, Польща

Дискусія:

Олександра Козорог, Українська Гельсінська спілка

Світлана Осіпчук, Музей воєнного дитинства в Україні

– Обговорення складних (дискусійних) питань в освітніх програмах музеїв для школярів – Anne Lene Andersen, Stine Furan, 22nd of July Center, Осло, Норвегія

Дискусія:

Христина Чушак, завідувач кафедри освітньої політики Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, координатор освітніх програм ЄВЦ

Надія Василишин, координатор усноісторичного напряму та менеджер проєктів Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія терору"

Модератори: Леся Онишко (Національний Музей Революції Гідності), Ірина Сабор (ЄВЦ)

До участі у вебінарі запрошуються музейники, освітяни, культурологи, всі зацікавлені особи.

Подія транслюватиметься наживо українською та англійською мовами. У разі потреби в синхронному перекладі просимо долучатися до події в ZOOM.

 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.