Записки синоптика. Великий Київський Сніг

Напередодні Всесвітнього дня метеоролога в 2013 році я вирішила запросити дівчат з роботи до себе додому на посиденьки. Аж тут 22 березня у Києві, власне, на Всесвітній день метеоролога, розпочався знаменитий сніг, котрий я назвала Великим Київським Снігом. 56 годин поспіль ішов тоді сніг у Києві. Він почався 22 березня близько одинадцятої години ранку і закінчився о сьомій вечора 23 березня. 40 мільйонів тонн снігу випало за дві доби в столиці - такої кількості опадів не було більше 100 років.

Від редакції: "Історична правда" продовжує проєкт "Записки синоптика". Щотижня на нашому сайті з'являтиметься розповідь Наталки Діденко про атмосферні явища, з якими пов'язані історичні події. В основі оповідей - спостереження та особливі спогади про певну синоптичну ситуацію. 

Мої записки про визначні погодні явища та життєві події, з ними пов'язані, можна продовжувати і продовжувати.

Бо за багато років кожен із нас точно пам'ятає якийсь особистий романтичний сніг, сумний дощ, морський вітер, мокрий сніг, містичний туман чи радісну зливу.

І точно пригадує, яким щасливим було те Різдво посеред снігопаду, коли всі зібралися вдома, і коли мама й тато були, і навіть бабуся була, і було нове платтячко, і нові лаковані черевички, і було тепло, безпечно, смачно і затишно.

І пройшло багато-багато років, а тебе зігріває і захищає оцей один спогад посеред часом байдужості, холодних чужих емоцій та безпорадності.

Саме цей спогад робить тебе сильнішим і не дає впасти у відчай.

І головним у цих спогадах є саме густий білий сніг.

Або пригадується комусь осінній дощ, коли плакали вулиці, ліхтарі, безлисті дерева, шибки, відцвілі хризантеми і навіть тролейбуси.

Вони так плакали із солідарності, щоб затулити твої сльози від перших розчарувань юності.

І головним згадується дощ, а не оте розчарування.

Чи згадується шторм на морі, коли вітер здіймав хвилі як височенні будинки, бушував шторм, природа лякала і показувала свою потужну силу, але ти нічого й нікого не боялася, бо тобі було 17 років, на тобі був новий купальник, і поруч опинився симпатичний хлопець і ви разом стрибали на цих височезних хвилях.

І той вітер й досі часом бризкає пахущою морською водою у спогадах.

А ще перед очима – безкінечний лапатий мокрий сніг, льодяні калюжі під ногами, навколо багато сумних облич, на яких танув цей сніг, і лише на маминому обличчі сніг вже не танув…

І ти вже багато років не любиш, коли йде мокрий сніг, але дуже добре його пам`ятаєш.

І неймовірно затишно живе у спогадах одна злива, коли всі гості танцювали під дощем, але було на нього байдуже, той дощ був веселим і радісним, як і всі навколо, як і ми вдвох, як і належить бути усім на весіллі.

…Двадцять третього березня відзначають Всесвітній День метеоролога.

Я дуже люблю Всесвітній день метеоролога, мої друзі й знайомі часом кепкують наді мною, бо я цей день поставила на небувалий п'єдестал і поважаю, як один із найголовніший для мене днів у році.

У 1960 році Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила 23-те березня Всесвітнім метеорологічним днем.

Щоб не кепкувати, а привертати увагу до необхідності й важливості метеорології та метеорологічної служби , щоб добробут, безпека, життєвий комфорт всіх людей мінімально залежали від несприятливих погодних умов.

Щороку до Дня метеоролога обирають нове гасло, яке мало б допомагати людям зрозуміти значення метеорологічної служби.

 
Український гідрометеорологічний центр
ukraine.segodnya.ua

Правду кажучи, буває, що ані гасло, ані поважність організації, ані авторитет ВМО мало впливають на конструктивні стосунки метеорологічної науки та її споживачів – народ нещадно критикує синоптиків та складає про них нескінченні анекдоти.

На щастя, це – винятки, а більшість все ж розуміє велике значення метеорологічної науки та її практичного синоптичного застосування.

Тому 23 березня я все ж й далі почуваюся іменинницею та отримую іноді навіть більше привітань, аніж на день народження.

Мені справді, як синоптику, цей день завжди любий і святковий.

І хоча я вже давно не працюю в Гідрометцентрі, усі мої несиноптичні медійні колеги завжди знали, що цей день – дуже особливий.

Більшість із них навіть не підозрювали про це свято. До того моменту, поки я не приходила на роботу з тортом чи цукерками і не оголошувала про світове значення такого видатного свята.

І вже ні в кого не залишалося шансів на наступний рік не визнавати, що двадцять третє березня – найвизначніший день людства.

Якось, напередодні Всесвітнього дня метеоролога, в 2013 році, я вирішила запросити дівчат з роботи до себе додому на посиденьки.

Аж тут 22 березня, з продовженням 23-го березня, у Києві, власне, на Всесвітній день метеоролога (який збіг!), і розпочався знаменитий сніг, котрий я назвала Великим Київським Снігом.

Я навмисне пишу про той сніг з великих літер. Бо великим він став не лише через свою статистичну метеорологічну унікальність.

 
Снігопад у Києві 22-23 березня 2013 року
news.obozrevatel.com

Але все ж спершу хотіла б нагадати деякі факти того неймовірного природного аномального явища і супутніх йому подій.

- 56 годин поспіль ішов тоді сніг у Києві. Він почався 22 березня 2013 року близько одинадцятої години ранку і закінчився о сьомій вечора 23 березня

- 40 мільйонів тонн снігу випало за дві доби в столиці - такої кількості опадів не було більше 100 років

- 790 кілометрів становила загальна протяжність столичних заторів 22 березня

- циклон за добу обрушив на киян місячну норму опадів, 50 мм.

Звичайно, будь-яка неординарна ситуація породжує безліч прикладів кардинально протилежної людської поведінки.

 
Снігопад у Києві 22-23 березня 2013 року
NEWS.OBOZREVATEL.COM

Тоді декотрі таксисти дерли з пасажирів, як з рідного батька.

Наприклад, на той час поїздка коштувала зі столичного Подолу на житловий масив Троєщина приблизно 50 гривень, а просили 400 гривень.

- за оренду лопати двірники заламували також неймовірні суми, пропонуючи їх водіям машин.

Цей перелік можна було б продовжувати.

Проте подібні прояви суперечливої та не завжди ідеальної людської натури видаються малесенькими темними цяточками на фоні чистого білого снігу людської солідарності, емпатії, готовності допомогти, не залишити в скруті, великої людської братерської любові.

Я сама була свідком, як ці всі книжні пафосні слова повністю і найкращим чином матеріалізувалися під київським снігом, який ішов та ішов без перерви, коли люди показували неймовірні приклади самопожертви, взаємодопомоги і буквально рятували один одного.

Як сніжинки ліпилися до купи, так і люди, ніби маленькі і беззахисні перед стихією, ліпилися до гурту, об'єднувалися і самі в себе на очах у цей момент створювали справжнє громадянське суспільство.

 
Снігопад у Києві 22-23 березня 2013 року
NEWS.OBOZREVATEL.COM

Неможливо в межах цього нарису згадати усі прояви цієї солідарності та людяності.

Усе місто стало однією родиною, яка рятувала і рятувалася, думаючи спочатку про когось, а не про себе.

Як я добиралася ввечері додому, заслуговує на ще одну, окрему записку, як людська хвиля заносила мене в метро, коли через страшний натовп почалася справжня панічна атака, як я вибиралася на вулицю…

І я ніколи не забуду короткий шлях від метро додому.

Треба було перетнути площу біля бібліотеки Вернадського і невеликими сходинками піднятися на доріжку, якою я, власне, і добиралася до свого будинку.

 
Снігопад у Києві 22-23 березня 2013 року
NEWS.OBOZREVATEL.COM

Снігопад був такої щільності, що стало важко дихати і коли я нарешті дійшла до тих сходинок, снігу миттєво насипало майже по пояс. Стало по-справжньому страшно.

Я ледь повзла, люто розгрібаючи той сніг руками і ногами, наскільки могла, і, на щастя, вибралася на підвищення. А перевела подих вже вдома.

Це було прекрасно і жахливо водночас…

Я переконана зараз і завжди буду в цьому переконана, що саме той Сніг подарував нам прозріння. Ми побачили раптом один одного у тій заметілі, що ми - є і що ми завжди будемо. Якщо не кинемо один одного і наше головне Місто напризволяще.

 
Снігопад у Києві 22-23 березня 2013 року
NEWS.OBOZREVATEL.COM

Це вже потім, трохи більше, як через півроку, цей Великий Сніг перетворився у льодяне Водохреще і Вогнехреще. Але ми вже не боялися, ми вже знали, що робити - захищати, як можемо і уміємо, один одного, Місто і Країну.

Великий Київський Сніг навчив нас солідарності, патріотизму, правильно загострив інстинкт самозбереження, показав, що громадянське суспільство у нас є, хай і не ідеальне.

Той Сніг розтопив пелену, крізь яку ми часом не бачили один одного і не бачили самих себе.

Великий Київський Сніг показав нам нашу здатність об'єднуватися, задля братерства та любові, задля самих себе і нашої любої країни.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.

Олена Буруль: Як Голодомор з'явився і зник у любовному романі 1933 року

В листопаді 1933-го в газеті Welt Blatt, що видавалась у Відні, з'явився фрагмент роману Клотільде фон Штегманн "Завдяки тобі я знайшов батьківщину". Герой втікає з Радянського союзу до Німеччини у бочці, перепливаючи Дністер, там влаштовується на роботу, рятує дочку консула від падіння з коня. Всі ознаки третьосортного чтива для домогосподарок. Якби не початок роману, де йдеться про жорстоку більшовицьку політику і детально описуються події Великого голоду в Україні.

Леся Воронюк: У канадському парламенті заборонили виступ засновниці Всесвітнього дня вишиванки через сорочку Бандери

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер заблокував мій виступ в канадському парламенті через... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців відтворили у 2022 році.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.