Грушевський на слоні: дослідники знайшли досі невідому карикатуру на історика

Невідому досі карикатуру на Михайла Грушевського виявила співробітниця Інститут рукопису НБУВ Лариса Гарбар.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написала історикиня Оксана Юркова.

"Всі, сподіваюсь, бачили Грушевського на мамонті? Так от! Грушевський і на слоні їздив! Можете самі пересвідчитись. Ще й будинок Української Центральної Ради возив. У грушевськознавців - свято", - написала Оксана Юркова.

Невідому карикатуру виявили під час підготовки онлайн-виставки до 145-річчя з дня народження Олександра Олеся. Лариса Гарбар звернула увагу на кілька художніх творів, що зберігаються у фонді Олеся в Інституті рукопису. Людина на слоні  нагадувала Михайла Грушевського.

Встановити автора карикатури дослідникам поки не вдалося. 

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".