У будівлі колишнього товариства "Дністер" у Львові виявили нові розписи

Фахівці реставраційного бюро Karp Restorer дослідили у Львові інтер’єр сецесійної будівлі, що раніше належала страховому товариству «Дністер», і виявили там нові розписи.

Про це пише ZAXID.NET.

Дослідження провели на початку 2024 року, за ініціативи Львівського бюро євроінтеграції у частині приміщення зі сторони вулиці Підвальної, 7, яка колись використовувалася як житловий комплекс для української інтелігенції.

"Результати досліджень підтвердили наявність історичних розписів на стелях та стінах, які відрізняються від попередніх відкриттів. Це надзвичайно цікаво і підкреслює необхідність комплексного дослідження та відновлення будівлі. Кожна деталь має велике значення, а в поєднанні вони створюють цілісне, правдиве та ретельно продумане стилістичне оформлення інтер'єрів цієї історичної споруди", – написали 18 січня на сторінці реставраційного бюро.

Фахівці Karp Restorer додали, що в інтерʼєрі памʼятки досі є численні живописні декорації, заховані під багатошаровими пізнішими побілками та потребують комплексного науково-реставраційного дослідження. 

До слова, Karp Restorer 2019 року обстежив сходову клітку поліклініки, яка працює у цьому ж приміщенні з боку вулиці Руської, 20. Команда виявила орнаментальні розписи у гуцульському стилі на стелі, фрагменти декору у вигляді кахель та різноманітну поліхромію, якою додатково прикрашали скульптурні деталі стін.

Фасад будівлі колишнього страхового товариства "Дністер" відновили у 2021-2022 роках. 

Споруду збудували на початку XX ст. Над його проектуванням і оздобленням працювали бюро Івана Левинського, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич, коваль Михайло Стефанівський. Європейський модерн (сецесію) доповнюють національні українські мотиви, тому цей стиль часто називають гуцульською сецесією. Зверху на фасаді є герби Львова (лев) і Києва (архангел Михаїл), що символізує об'єднання України, Акт Злуки.

 

Теми

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?