У будівлі колишнього товариства "Дністер" у Львові виявили нові розписи

Фахівці реставраційного бюро Karp Restorer дослідили у Львові інтер’єр сецесійної будівлі, що раніше належала страховому товариству «Дністер», і виявили там нові розписи.

Про це пише ZAXID.NET.

Дослідження провели на початку 2024 року, за ініціативи Львівського бюро євроінтеграції у частині приміщення зі сторони вулиці Підвальної, 7, яка колись використовувалася як житловий комплекс для української інтелігенції.

"Результати досліджень підтвердили наявність історичних розписів на стелях та стінах, які відрізняються від попередніх відкриттів. Це надзвичайно цікаво і підкреслює необхідність комплексного дослідження та відновлення будівлі. Кожна деталь має велике значення, а в поєднанні вони створюють цілісне, правдиве та ретельно продумане стилістичне оформлення інтер'єрів цієї історичної споруди", – написали 18 січня на сторінці реставраційного бюро.

Фахівці Karp Restorer додали, що в інтерʼєрі памʼятки досі є численні живописні декорації, заховані під багатошаровими пізнішими побілками та потребують комплексного науково-реставраційного дослідження. 

До слова, Karp Restorer 2019 року обстежив сходову клітку поліклініки, яка працює у цьому ж приміщенні з боку вулиці Руської, 20. Команда виявила орнаментальні розписи у гуцульському стилі на стелі, фрагменти декору у вигляді кахель та різноманітну поліхромію, якою додатково прикрашали скульптурні деталі стін.

Фасад будівлі колишнього страхового товариства "Дністер" відновили у 2021-2022 роках. 

Споруду збудували на початку XX ст. Над його проектуванням і оздобленням працювали бюро Івана Левинського, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич, коваль Михайло Стефанівський. Європейський модерн (сецесію) доповнюють національні українські мотиви, тому цей стиль часто називають гуцульською сецесією. Зверху на фасаді є герби Львова (лев) і Києва (архангел Михаїл), що символізує об'єднання України, Акт Злуки.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.