Сковорода замість Пушкіна. У Харкові пропонують перейменувати 65 топонімів

Міський голова Харкова Ігор Терехов пропонує перейменувати одну з цетральних вулиць міста, названу на честь російського поета Алєксандра Пушкіна, натомість назвавши її іменем українського філософа Григорія Сковороди.

Про це повідомляє Харківська міська рада.

Ввечері 24 січня міський голова Ігор Терехов повідомив, що після останніх обстрілів центра Харкова вирішив перейменувати Пушкінську.

"До вчорашнього дня я не поспішав із рішенням змінити назву вулиці Пушкінської. Я, як і багато харків'ян, завжди відчував, що Пушкін — це не про сучасну Росію, не про ту реальність, яку путінський режим намагається насаджувати, використовуючи велич історичних постатей для своєї вигоди. Але після того, як ворог завдав жахливих ударів по нашому місту, забрав життя невинних і перетворив будинки на руїни, ми бачимо реальну ціну таких рішень", — написав він у своєму телеграм-каналі.

Ігор Терехов запропонував перейменувати вулицю Пушкінську на вулицю Григорія Сковороди.

"Я пропоную дати вулиці ім'я нашого великого земляка — Григорія Сковороди. Людини, чия філософія життя та свободи була в корені протилежною імперським амбіціям. Він учив нас цінувати життя та свободу кожної людини, і ці принципи є найкращою відповіддю на виклики, з якими ми зараз стикаємося", — пояснив мер Харкова.

З 24 до 26 січня триває громадське обговорення у формі електронного опитування.

Серед пропозицій:

  • вулицю Пушкінська замінити на Григорія Сковороди;
  • вулицю Короленка — на Миколаївську;
  • вулицю Ромена Роллана — на Леся Курбаса;
  • вулицю Омську — на Бахмутську;
  • вулицю Хабарова — на Хладопромівську;
  • майдан Першого Травня — на майдан Іподрому.

Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням.

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.