Сковорода замість Пушкіна. У Харкові пропонують перейменувати 65 топонімів

Міський голова Харкова Ігор Терехов пропонує перейменувати одну з цетральних вулиць міста, названу на честь російського поета Алєксандра Пушкіна, натомість назвавши її іменем українського філософа Григорія Сковороди.

Про це повідомляє Харківська міська рада.

Ввечері 24 січня міський голова Ігор Терехов повідомив, що після останніх обстрілів центра Харкова вирішив перейменувати Пушкінську.

"До вчорашнього дня я не поспішав із рішенням змінити назву вулиці Пушкінської. Я, як і багато харків'ян, завжди відчував, що Пушкін — це не про сучасну Росію, не про ту реальність, яку путінський режим намагається насаджувати, використовуючи велич історичних постатей для своєї вигоди. Але після того, як ворог завдав жахливих ударів по нашому місту, забрав життя невинних і перетворив будинки на руїни, ми бачимо реальну ціну таких рішень", — написав він у своєму телеграм-каналі.

Ігор Терехов запропонував перейменувати вулицю Пушкінську на вулицю Григорія Сковороди.

"Я пропоную дати вулиці ім'я нашого великого земляка — Григорія Сковороди. Людини, чия філософія життя та свободи була в корені протилежною імперським амбіціям. Він учив нас цінувати життя та свободу кожної людини, і ці принципи є найкращою відповіддю на виклики, з якими ми зараз стикаємося", — пояснив мер Харкова.

З 24 до 26 січня триває громадське обговорення у формі електронного опитування.

Серед пропозицій:

  • вулицю Пушкінська замінити на Григорія Сковороди;
  • вулицю Короленка — на Миколаївську;
  • вулицю Ромена Роллана — на Леся Курбаса;
  • вулицю Омську — на Бахмутську;
  • вулицю Хабарова — на Хладопромівську;
  • майдан Першого Травня — на майдан Іподрому.

Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням.

 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.