IN MEMORIAM: помер письменник, громадський діяч Ярослав Гелетій

У віці 90 років помер громадський діяч та письменник Ярослав Гелетій - член правління Львівської Громадської організації «Меморіал» імені Василя Стуса.

Про це повідомив Роман Гунда, голова Львівського ГО "Меморіал" ім. Василя Стуса.

"Відійшов у вічність Ярослав Гелетій. Член правління Львівської Громадської організації "Меморіал" імені Василя Стуса
Присвятив більшість свого життя для української справи! Представник тої найстарішої гвардії інтелігентів та патріотів,які пережили дуже багато на своєму життєвому шляху! Вічна памʼять!", - написав Роман Гунда.

Ярослав Гелетій був головою громадського просвітянського фонду "Джерело" імені Івана Фещенка-Чопівського, завдяки якому вийшли сотні тисяч примірників газети "Промінь" для українців Республіки Комі, збірки бібліотечки імені В'ячеслава Чорновола, історично-інформаційно томи "Комі-ГУЛАГіани", журналу та альманаху "Український вісник".

Ярослав Гелетій народився 19 лютого 1933 року в містечку Колки на Волині. Його батька, який був вчитем української мови, закатували за національну ідею. 

Ярослав Гелетій став ініціатором вшанування пам'яті Пирятинської трагедії, яка сталося 19 серпня 1944 року.

У 1973 році захистив дисертацію, отримав вчений ступінь кандидата технічних наук.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.