IN MEMORIAM: помер письменник, громадський діяч Ярослав Гелетій

У віці 90 років помер громадський діяч та письменник Ярослав Гелетій - член правління Львівської Громадської організації «Меморіал» імені Василя Стуса.

Про це повідомив Роман Гунда, голова Львівського ГО "Меморіал" ім. Василя Стуса.

"Відійшов у вічність Ярослав Гелетій. Член правління Львівської Громадської організації "Меморіал" імені Василя Стуса
Присвятив більшість свого життя для української справи! Представник тої найстарішої гвардії інтелігентів та патріотів,які пережили дуже багато на своєму життєвому шляху! Вічна памʼять!", - написав Роман Гунда.

Ярослав Гелетій був головою громадського просвітянського фонду "Джерело" імені Івана Фещенка-Чопівського, завдяки якому вийшли сотні тисяч примірників газети "Промінь" для українців Республіки Комі, збірки бібліотечки імені В'ячеслава Чорновола, історично-інформаційно томи "Комі-ГУЛАГіани", журналу та альманаху "Український вісник".

Ярослав Гелетій народився 19 лютого 1933 року в містечку Колки на Волині. Його батька, який був вчитем української мови, закатували за національну ідею. 

Ярослав Гелетій став ініціатором вшанування пам'яті Пирятинської трагедії, яка сталося 19 серпня 1944 року.

У 1973 році захистив дисертацію, отримав вчений ступінь кандидата технічних наук.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.