IN MEMORIAM: відійшов у засвіти правнук Івана Франка

У віці 72 роки в Києві помер правнук Івана Франка Юрій Юрачківський.

Про це сповістили у "Домі Франка" у Львові.

"З сумом сповіщаємо, що сьогодні пішов у засвіти син Зеновії-Ростислави Франко, правнук Івана Франка Юрій Юрачківський. Команда Дому Франка висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного. Сумуємо разом з вами", - йдеться у повідомленні.

Юрій Юрачківський був сином Павла Юрачківського та Зиновії-Ростислави Франко, дочки Тараса Франка та онучки Івана Франка.

Юрій Юрачківський народився у 1951 році, закінчив Київську СШ №92 ім. Івана Франка. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на фізичному факультеті. Працював інженером в Інституті геронтології, а згодом став старшим науковим працівником в Інституті кібернетики АН України. У 2001 році як науковець поїхав на роботу до США, де пропрацював 10 років.

Також Юрій Юрачківський був чемпіоном і володарем кубку України з бриджу, капітаном національної збірної й багато років очолював Київську федерацію спортивного бриджу, був віцепрезидентом української федерації. 2003 року посів друге місце на чемпіонаті Нью-Йорка з бриджу.

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".