Кінорежисера Сергія Параджанова реабілітували через 50 років після вироку

Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті реабілітувала українсько-вірменського кінорежисера Сергія Параджанова.

Про це  повідомив директор УІНП Антон Дробович.

"Маємо дійсно історичну новину - Сергія Параджанова реабілітовано! Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість торжествує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно", - написав Антон Дробович.

На підтримку розгляду справи виступали Офіс президента України та українські правозахисники, зокрема Українська гельсінська спілка з прав людини. А матеріали для розгляду Нацкомісії з реабілітації надали УІНП та Державний архів Київської області.

"Історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями", - додав Дробович.

Сергій Параджанов - український та вірменський кінорежисер, сценарист. Відомий як режисер кінострічки "Тіні забутих предків" заснованої на однойменній повісті Михайла Коцюбинського.

4 вересня 1964 року під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова у київському кінотеатрі "Україна" відбулася акція протесту творчої інтелігенції, яка публічно засудила політичні репресії в Україні.

У 1973 році радянська влада звинуватила Параджанова в "українському націоналізмі та гомосексуалізмі" та засудила на п'ять років таборів суворого режиму.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.