З України намагалися вивезти "Кобзар" 1939 року та колекцію старовинних монет

Стародрук "Кобзар" 1939 року випуску виявили прикордонники Білгород-Дністровського загону в пункті пропуску "Серпневе" під час огляду автомобіля.

Про це повідомили у ДПСУ, передає Укрінформ.

"Пасажирка перевозила його ("Кобзар") в особистих речах на прохання своєї знайомої. Про те, що видання становить культурну чи історичну цінність, вона нібито не знала", - йдеться в повідомленні.

Крім того, в пункті пропуску "Старокозаче" в ході огляду особистих речей пасажира рейсового автобуса охоронці кордону виявили 101 монету ХVIII-ХХ століття.

Більшість нумізматичної колекції становлять монети часів російської імперії та франки періоду правління Луї-Філліпа І Королівства Франції, іспанські песо, німецькі марки та талери, латвійські лати та бельгійські франки, британські крони, зазначили в ДПСУ. Також чоловік мав імперіалістичну медаль "За хоробрість" ІV ступеня, яка була введена на початку ХІХ століття.

Виявлені предмети, які можуть мати культурну чи історичну цінність, вилучено та встановленим порядком направлено на експертне дослідження.

 

Теми

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.