АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на мультимедійне шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка"

9 та 10 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбудуться покази мультимедійного шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка".

Про це інформує Національний музей Тараса Шевченка.

У музеї обладнали спеціальний мультимедійний зал, такий можна побачити в провідних сучасних музеях світу, а відтепер — і в українському музеї. Першим шоу, яке продемонструють до 210-річчя Кобзаря, стане "Імерсивний світ Тараса Шевченка", який створили Наталія Делієва, Валерій Костюк та Таїсія Пода.

"Імерсивні виставки — чудовий спосіб зануритися в мистецтво для кращого розуміння української культури. Сучасні технології допомагають продемонструвати нашу спадщину в новому форматі й дати можливість музеям залучити нову аудиторію, що надзвичайно важливо в умовах війни. Саме тому "єМузей" організовує подібні заходи. Завдяки цифровим технологіям ми прагнемо розвивати музейну сферу та зберігати неповторну, самобутню спадщину України", — зазначив організатор події, засновник "єМузей" Дмитро Матяш.

Ця виставка поєднує українські традиції з передовими технологіями, актуалізуючи спадок Тараса Шевченка в контексті сучасності. Широкий спектр його творчості відтворюється за допомогою інноваційних технологій імерсивної виставки.

Мультимедійна виставка "Імерсивний світ Тараса Шевченка" була вперше представлена у 2021 році в Одесі, у мультимедійному арт-центрі Віри Холодної, за підтримки Першого благодійного театрального фонду.

Показ відбудеться 9 та 10 березня, о 14:00 і 16:00 годині.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.