АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на мультимедійне шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка"

9 та 10 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбудуться покази мультимедійного шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка".

Про це інформує Національний музей Тараса Шевченка.

У музеї обладнали спеціальний мультимедійний зал, такий можна побачити в провідних сучасних музеях світу, а відтепер — і в українському музеї. Першим шоу, яке продемонструють до 210-річчя Кобзаря, стане "Імерсивний світ Тараса Шевченка", який створили Наталія Делієва, Валерій Костюк та Таїсія Пода.

"Імерсивні виставки — чудовий спосіб зануритися в мистецтво для кращого розуміння української культури. Сучасні технології допомагають продемонструвати нашу спадщину в новому форматі й дати можливість музеям залучити нову аудиторію, що надзвичайно важливо в умовах війни. Саме тому "єМузей" організовує подібні заходи. Завдяки цифровим технологіям ми прагнемо розвивати музейну сферу та зберігати неповторну, самобутню спадщину України", — зазначив організатор події, засновник "єМузей" Дмитро Матяш.

Ця виставка поєднує українські традиції з передовими технологіями, актуалізуючи спадок Тараса Шевченка в контексті сучасності. Широкий спектр його творчості відтворюється за допомогою інноваційних технологій імерсивної виставки.

Мультимедійна виставка "Імерсивний світ Тараса Шевченка" була вперше представлена у 2021 році в Одесі, у мультимедійному арт-центрі Віри Холодної, за підтримки Першого благодійного театрального фонду.

Показ відбудеться 9 та 10 березня, о 14:00 і 16:00 годині.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".