IN MEMORIAM: Помер історик і етнолог Михайло Глушко

13 березня на 69-му році життя відійшов у засвіти відомий український етнолог, доктор історичних наук, професор кафедри етнології ЛНУ імені Івана Франка Михайло Глушко.

Про це повідомляє видання "Локальна історія".

"Все своє життя вчений самовіддано працював на нині української народознавчої науки. Його монографії, навчальні посібники та численні статті з різних проблем етнології, історії, археології, фольклористики, лінгвістики й історіографії заслужено здобули професорові Глушку авторитет одного з провідних українських етнологів. Професор був сповнений нових планів та наукових проєктів, які вже, на жаль, не реалізувати. Світла і незгасна пам'ять про Людину і Вченого!", - йдеться у публікації.

Михайло Глушко народився 5 листопада 1955 року на Львівщині. Навчання на історичному факультеті Ужгородського державного університету. 

1994 року Михайло Глушко очолив експедицію до Чорнобильської зони, з якої розпочалися щорічні історико-етнографічні дослідження радіоактивно забрудненого Поліського краю. Загалом він організував, керував та брав участь у більш ніж тридцяти історико-етнографічних експедиціях, під час яких було досліджено Бойківщину, Гуцульщину, Лемківщину, Надсяння, Опілля, Покуття, Поділля, Волинь, Середнє Подніпров'я, Західне Полісся та інші етнографічні райони України.

Зібрав майже півтора тисячі українських народних пісень, десятки казок, легенд, переказів і народних оповідань, сотні прислів'їв і приказок тощо, які і досі не опубліковані.

 
Михайло Глушко
Фото: Локальна історія

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.