На Херсонщині перейменують понад пів сотні вулиць

У тимчасово окупованій Каховській міській громаді на Херсонщині до 27 квітня готуються перейменувати понад 50 вулиць і провулків.

Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.

При Каховській міській військовій адміністрації почала працювати робоча група, яка найближчим часом має запропонувати повний перелік об'єктів на території громади, які підпадають під дію Закону про заборону пропаганди російської імперської політики в Україні.

Під перейменування тут підпадає понад 50 вулиць і провулків. У Каховці це: вулиці 417-й Стрілкової дивізії, 8 березня, Белінського, Ґагаріна, Ґєрцена, Ґорького, Уляни Ґромової, Декабристів, Дунаєвського, Ентузіастів, Жовтнева, Зої Космодем'янської, Земнухова, Комарова, Кошового, Кутузова, Лєрмонтова, Мічуріна, Матросова, Маяковського, Невського, Некрасова, Поліни Осипенко, Островського, Першотравнева, Пушкіна, Радіщева, Рилєєва, Сєрова, Суворова, Трудова, Тургенева, Тюленіна, Чайковського, Чернишевського, Чкалова, Шмідта і провулок З. Космодем'янської.

Також тут мають розглянути для перейменування наступні вулиці, більшість з яких теж підпадають під дію Закону: Золіна, Осетрова, Осипових, Партизанська, Перекопська (разом із трьома однойменними провулками), Шостаковича.

В селі Вільна Україна мають перейменувати вулицю Першотравневу, в селі Коробки – вул. 40 років перемоги і Пушкіна, в селі Роздольне – вул. 40 років перемоги, Ґагаріна і Макаренко, в селі Чорноморівка – вул. Першотравневу і Пушкіна.

Частину з цих вулиць, мали перейменувати ще в 2015-2016 роках – зокрема, вулиці Партизанську, Жовтневу та деякі інші. Однак тодішня влада Каховки і Херсонської області побоялася це зробити, заграваючи з проросійським електоратом. Тож у лютому 2016 року в Каховці встигли перейменувати лише 42 вулиці.

Також робоча група почала розглядати питання щодо демонтажу пам'ятників, що містять символіку російської імперської політики. Зокрема, це пам'ятник Алєксандру Пушкіну (встановлений в 1937 році), дві старі совєтські гармати, встановлені на Набережній (1973 р.) і на подвір'ї місцевої школи №1 (1975 р.), танк Т-34 разом зі стелою совєтським танкістам у  так званому парку Слави, пам'ятний знак "417-й стрелковой Сивашской Краснознамённой, ордена Суворова дивизии" біля центральної міської поліклініки і обеліск "командному пункту Васілія Блюхєра" на місці боїв 1920 року.

Після звільнення Каховки також повинні демонтувати пам'ятник "Дівчина в шинелі" і перенести з "парку Слави" на кладовище братську могилу російських окупантів, загиблих у 1920 році.

Всі рішення щодо перейменування і демонтажу повинні прийняти не пізніше 27 квітня 2024 року. Це – вимога Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Жодних виключень для тимчасово окупованих населених пунктів у ньому не передбачено.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.