У Львові відкрили меморіальну дошку Любомиру Гузару

На фасаді храму Безсрібників Косми і Дам’яна відкрили та освятили меморіальну таблицю Главі і Отцю Української греко-католицької церкви, Почесному громадянину та уродженцю Львова Блаженнішому Любомиру Гузару.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Саме в цьому храмі весною 1933 року охрестили Блаженнішого Любомира. Чин благословення пам'ятної таблиці звершив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав.

Також Патріарх Святослав освятив катехитичний клас імені Любомира Гузара, який відкрили при храмі. На урочистість завітали владики та духовенство, представники влади, жертводавці і благодійники, мешканці та гості Львова.

Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церкву 10 років (2001–2011). За цей час йому вдалося перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською. Він також став першим в історії УГКЦ Патріархом, який зрікся престолу. Звання Почесний громадянин міста Львова Блаженнішому Любомиру було присвоєно у 2008 році.

Блаженніший Любомир помер 31 травня 2017 року, на 85-му році життя після важкої недуги. 26 лютого 2024 року Патріарх Святослав Шевчук оголосив початок беатифікаційного процесу Блаженнішого Любомира Гузара.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.