АНОНС: У Львові відбудеться вечір пам’яті В’ячеслава Чорновола

25 березня у Львові відбудеться вечір пам’яті «Чверть століття Україна без В’ячеслава Чорновола».

Про це повідомив народний депутат України 6-ти скликань Ярослав Кендзьор. 

"Близькі друзі і соратники, світлої пам'яті Вячеслава Чорновола, запрошують на щирий спомин про людину, яка понад усе любила Україну і для її відродження віддала усього себе. Хочемо бачити тих, хто за життя Вячеслава розумів його, підтримував і жив його ідеями. Будемо щасливими бачити молодих людей, які народилися після загибелі Чорновола. Зустріч буде особливою. Ми почуємо його і побачимо у різних ситуаціах завдяки моєму відеоархіву", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Кендзьор.

Захід присвячений 25-й річниці загибелі видатного Українця, громадського діяча та політика, голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Ініційований вечір пам'яті соратниками В'ячеслава Чорновола – Ігорем Калинцем, Михайлом Косівим, Степаном Давимукою, Миколою Горинем, Ореславою Хомик, Ярославом Кендзьором.

Коли: 25 березня, початок о 18.00

Де: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17)

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.