У Вінниці покажуть рідкісну платівку із понад 100-річним записом "Щедрика"

Рідкісну платівку 1922 року дослідниця Тіна Пересунько привезла в Україну із США.

Про це пише видання "Новини Вінниці" .

Цінний раритет можна буде побачити у неділю, 24 березня, о 14.00 на малій сцені Вінницького театру ім. Садовського під час авторської лекції "Щедрик проти "руського міра"" Тіни Пересунько — дослідниці та популяризаторки історії "Щедрика", засновниці Інституту Леонтовича, наукової співробітниці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук України.

"Зараз в Україні таких платівок лише дві: у моїй приватній колекції та у мого колеги Анатолія Паладійчука із Кам'янця-Подільського", — відзначає дослідниця.

У Вінниці раритет експонуватиметься вперше за сприяння Інституту Леонтовича та агенції Open Music Project.

На концерті у Карнегі-хол 5 жовтня 1922 року "Щедрик" уперше прозвучав у США, після чого був представлений українцями у 150 інших містах 7 країн Північної й Південної Америки. Шедевр Миколи Леонтовича став не лише хітом світових гастролей хору Олександра Кошиця, а й голосом Української Народної Республіки у світі під час боротьби нашої держави за міжнародне визнання і незалежність від росії.

У 1936 році американський диригент українського походження Пітер Вільговський написав до "Щедрика" англійський текст, назвавши пісню Carol of the Bells ("Колядка дзвонів").

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.