IN MEMORIAM: Помер історик, дослідник визвольного руху Володимир Муравський

4 березня у Львові помер історик, дослідник визвольного руху, науковий працівник Музею Гідності у Львові Володимир Муравський.

Про це сповістила Спілка Української Молоді.

"4 березня 2024 року відійшов у Засвіти Володимир Муравський – львівський історик, архівіст, редактор, публіцист, дослідник національно-визвольних змагань, вихованець Спілки Української Молоді в Україні, щира і мудра Людина, без якої нам вже не буде так затишно у цьому світі", - йдеться у повідомленні.

До Спілки Української Молоді Муравський долучився в 1994 році під час навчання у Львівській гуманітарній гімназії.

Володимир Муравський був також громадським діячем і волонтером. Активіст ГО "Громадська варта", "Допоможи фронту", Резерву І дивізії УНА "Галичина". Лицар відзнаки "Гвардія революції " (Залізний хрест Майдану). 

У Володимира залишилися дружина та син.

Парастас та чин похорону відбудеться 6 березня о 12:00 в каплиці на вул. Орлика у Львові.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.