Історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв

Професора Українського католицького університету, історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв. Таке рішення прийняв Сенат академії 1 березня 2024 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Європейська академія наук і мистецтв була створена у 1990 році. Її місія полягає в тому, щоб розвивати міждисциплінарну співпрацю між авторитетними вченими з різних дисциплін, провідними митцями та управлінцями. Їхня мета — аналізувати важливі суспільні виклики та допомогти у розв'язанні складних питань для майбутнього європейців.

Академія об'єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії.

"Два роки тому до мене звернувся професор з математики Міхаел Айхмаір (Michael Eichmair) з Віденського університету. Прочитавши мою книжку "Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота", він запропонував висунути мою кандидатуру на членство у Європейській академії. Я був не проти, надіслав своє CV і список публікацій. 4 березня отримав повідомлення про позитивне рішення Сенату", – зазначив історик Ярослав Грицак.

Окрім професора Ярослава Грицака, членами академії з України є також письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог Дмитро Чистяк, доцентка кафедри громадського здоров'я Сумського державного університету Ганна Губенко, фахівець у галузі механіки Веніамін Кубенко.

Інавгурація нових членів академії відбудеться під час пленарного засідання 8 березня 2025 року. 

 
Фото: Дмитро Ларін

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.