У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької

У Львові оцифрують особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також архіви відомих музикантів - Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

Про це повідомили у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Подарувала техніку вартістю понад 200 тисяч австрійська організація "Restauratоren ohne Grenzen" (Реставратори без кордонів). Було придбано камеру і об'єктив, комп'ютер, мережеві сховища та жорсткі диски.

"Для нас це дуже радісна подія! Завдяки цій техніці ми зможемо не лише зберегти культурну спадщину для наступних поколінь, але і удоступнити цифрові копії для дослідників", - зазначив директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

Ініціаторкою співпраці музею та австрійської організації стала українська композиторка Алла Сіренко, очільниця "The Ukrainian Cultural Association in the UK" (Української культурної асоціації у Великій Британії). Передача техніки з Австрії в Україну була здійснена за сприяння Почесного консульства Австрії у Львові, Австрійського бюро кооперації у Львові (Kooperationsbüro Lemberg) та австрійського диригента Парвіза Ях'яві.

У музейній колекції міститься понад 25 тисяч одиниць: це, зокрема, особистий архів Соломії Крушельницької та її родини, а також відомих музикантів – Станіслава Людкевича, Модеста Менцинського, Іри Маланюк та інших.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.