У Ромнах оновили пам'ятний знак зустрічі Івана Мазепи та Карла ХІІ

4 квітня у Ромнах відбулося урочисте відкриття оновленого пам'ятного знаку на честь перебування у місті гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла XII у 1708 році.

Про це повідомила Роменська міська рада.

В урочистостях взяли участь Надзвичайний та Уповноважений Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Оберг та начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. 

"Історично засвідчено, що в 1708 році дві величні постаті – Король Швеції та Гетьман України – в цьому місці об'єднали свої зусилля для боротьби з московією, для того, щоб Україна була вільною. Події більше ніж трьохсотрічної давнини для нас є актуальними і сьогодні. Ми продовжуємо боротися з росіянами за нашу незалежність. Ми маємо, як і тоді, козацький дух, патріотичний настрій, бажання перемогти ворога", – зазначив Володимир Артюх. 

Пам'ятний знак оновили на честь 315-ї річниці перебування під час Великої Північної війни у 1708 році у Ромнах Гетьмана України Івана Мазепи та його воєнно-політичного союзника – короля Швеції Карла XII.

"Швеція завжди стоїть на боці України. Слава Україні", – додав Мартін Оберг.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.