У Ромнах оновили пам'ятний знак зустрічі Івана Мазепи та Карла ХІІ

4 квітня у Ромнах відбулося урочисте відкриття оновленого пам'ятного знаку на честь перебування у місті гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла XII у 1708 році.

Про це повідомила Роменська міська рада.

В урочистостях взяли участь Надзвичайний та Уповноважений Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Оберг та начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. 

"Історично засвідчено, що в 1708 році дві величні постаті – Король Швеції та Гетьман України – в цьому місці об'єднали свої зусилля для боротьби з московією, для того, щоб Україна була вільною. Події більше ніж трьохсотрічної давнини для нас є актуальними і сьогодні. Ми продовжуємо боротися з росіянами за нашу незалежність. Ми маємо, як і тоді, козацький дух, патріотичний настрій, бажання перемогти ворога", – зазначив Володимир Артюх. 

Пам'ятний знак оновили на честь 315-ї річниці перебування під час Великої Північної війни у 1708 році у Ромнах Гетьмана України Івана Мазепи та його воєнно-політичного союзника – короля Швеції Карла XII.

"Швеція завжди стоїть на боці України. Слава Україні", – додав Мартін Оберг.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.