У Ромнах оновили пам'ятний знак зустрічі Івана Мазепи та Карла ХІІ

4 квітня у Ромнах відбулося урочисте відкриття оновленого пам'ятного знаку на честь перебування у місті гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла XII у 1708 році.

Про це повідомила Роменська міська рада.

В урочистостях взяли участь Надзвичайний та Уповноважений Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Оберг та начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. 

"Історично засвідчено, що в 1708 році дві величні постаті – Король Швеції та Гетьман України – в цьому місці об'єднали свої зусилля для боротьби з московією, для того, щоб Україна була вільною. Події більше ніж трьохсотрічної давнини для нас є актуальними і сьогодні. Ми продовжуємо боротися з росіянами за нашу незалежність. Ми маємо, як і тоді, козацький дух, патріотичний настрій, бажання перемогти ворога", – зазначив Володимир Артюх. 

Пам'ятний знак оновили на честь 315-ї річниці перебування під час Великої Північної війни у 1708 році у Ромнах Гетьмана України Івана Мазепи та його воєнно-політичного союзника – короля Швеції Карла XII.

"Швеція завжди стоїть на боці України. Слава Україні", – додав Мартін Оберг.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.