IN MEMORIAM: Помер український історик і письменник Дмитро Капранов

У віці 56 років пішов з житя український історик, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч і блогер Дмитро Капранов.

Про це повідомили на сторінці братів Капранових у соцмережах.

"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", — йдеться в повідомленні.

Брати Капранови народилися в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство минуло в Очакові, а вищу освіту здобували в Свердловську (зараз Єкатеринбург) та Москві. Там же на початку 90-х видавали українську газету "Тинди-ринди" та журнал української фантастики "Брати".

"Не всі, певно, знають, що першим твором братів був оцей журнал української фантастики "Брати", який вийшов українською мовою у Москві у 1991-му ще до проголошення незалежності. Але з космонавтом з тризубом на обкладинці. Задовго до Каденюка. Космічного лету тобі, Дмитре", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

У 1998 році Дмитро та Віталій Капранови повернулися в Україну. У 1999 році організували перший конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай" — тоді переміг роман Василя Шкляра "Ключ".

А у 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", пізніше, у 2019 році — YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", де розповідали про історію України.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку "Азов".

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.