IN MEMORIAM: Помер український історик і письменник Дмитро Капранов

У віці 56 років пішов з житя український історик, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч і блогер Дмитро Капранов.

Про це повідомили на сторінці братів Капранових у соцмережах.

"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", — йдеться в повідомленні.

Брати Капранови народилися в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство минуло в Очакові, а вищу освіту здобували в Свердловську (зараз Єкатеринбург) та Москві. Там же на початку 90-х видавали українську газету "Тинди-ринди" та журнал української фантастики "Брати".

"Не всі, певно, знають, що першим твором братів був оцей журнал української фантастики "Брати", який вийшов українською мовою у Москві у 1991-му ще до проголошення незалежності. Але з космонавтом з тризубом на обкладинці. Задовго до Каденюка. Космічного лету тобі, Дмитре", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

У 1998 році Дмитро та Віталій Капранови повернулися в Україну. У 1999 році організували перший конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай" — тоді переміг роман Василя Шкляра "Ключ".

А у 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", пізніше, у 2019 році — YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", де розповідали про історію України.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку "Азов".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.