IN MEMORIAM: Помер український історик і письменник Дмитро Капранов

У віці 56 років пішов з житя український історик, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч і блогер Дмитро Капранов.

Про це повідомили на сторінці братів Капранових у соцмережах.

"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", — йдеться в повідомленні.

Брати Капранови народилися в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство минуло в Очакові, а вищу освіту здобували в Свердловську (зараз Єкатеринбург) та Москві. Там же на початку 90-х видавали українську газету "Тинди-ринди" та журнал української фантастики "Брати".

"Не всі, певно, знають, що першим твором братів був оцей журнал української фантастики "Брати", який вийшов українською мовою у Москві у 1991-му ще до проголошення незалежності. Але з космонавтом з тризубом на обкладинці. Задовго до Каденюка. Космічного лету тобі, Дмитре", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

У 1998 році Дмитро та Віталій Капранови повернулися в Україну. У 1999 році організували перший конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай" — тоді переміг роман Василя Шкляра "Ключ".

А у 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", пізніше, у 2019 році — YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", де розповідали про історію України.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку "Азов".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.