IN MEMORIAM: Помер український історик і письменник Дмитро Капранов

У віці 56 років пішов з житя український історик, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч і блогер Дмитро Капранов.

Про це повідомили на сторінці братів Капранових у соцмережах.

"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", — йдеться в повідомленні.

Брати Капранови народилися в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство минуло в Очакові, а вищу освіту здобували в Свердловську (зараз Єкатеринбург) та Москві. Там же на початку 90-х видавали українську газету "Тинди-ринди" та журнал української фантастики "Брати".

"Не всі, певно, знають, що першим твором братів був оцей журнал української фантастики "Брати", який вийшов українською мовою у Москві у 1991-му ще до проголошення незалежності. Але з космонавтом з тризубом на обкладинці. Задовго до Каденюка. Космічного лету тобі, Дмитре", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

У 1998 році Дмитро та Віталій Капранови повернулися в Україну. У 1999 році організували перший конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай" — тоді переміг роман Василя Шкляра "Ключ".

А у 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", пізніше, у 2019 році — YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", де розповідали про історію України.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку "Азов".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".