Яким буде меморіал Героїв України у Львові

У Львові оголосили переможців архітектурного конкурсу на найкращий проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України.

Про це повідомила пресслужба ЛМР.

Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. 

Надмогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю. На надгробному камені, згідно з проєктом, буде місце для фотографії та імені з роками життя військового. Крім того, буде місце для розміщення квітів та лампадок. А збоку біля могил облаштують місця для сидіння.

Окрім зони поховань там планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для поховання урн з прахом. До колумбарію можна буде спуститися як сходами, так і пандусом.

"На передній частині комплексу біля вулиці Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї," — каже автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.

За задумом архітекторів січення граней Монументу невідомому воїну буде нагадувати щит, а зелень на ньому буде символізувати цвіт нації — військових, які загинули, захищаючи країну. Також на площі планують розмістити плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, які воювали за Україну. Там облаштують місце для покладання квітів. В кінці "Марсового поля" залишать хрест на честь Української галицької армії. Поруч буде молитовна споруда.

"Ми обрали проєкт, де в центрі є поховання Героїв – це основний елемент, який ніщо не може затьмарити. З точки зору самих поховань, надмогильних споруд – тут все дотримано досить коректно. Є козацький хрест, є альтернативна версія цього поховання для нехристиян, є можливість дістатися до будь-якого місця поховання на кріслі колісному. Мабуть, з точки зору вирішення самої зони поховань – це найбільш коректний з усіх поданих", — говорить головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Проєкт ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.