АНОНС: Публічна розмова "Грська, Панченко, Яблонська: воля і боротьба у мистецтві ХХ століття"

Національний центр «Український Дім» у межах виставки «Алла Горська. Боривітер» запрошує на публічну розмову про волю у творчості мисткинь, що творили в період 60-х років XX століття: Алли Горської, Любові Панченко, Тетяни Яблонської.

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

Бороти систему і намагатися зберегти українську культуру — те, що пов'язує нас сьогоднішніх із періодом, коли творили художниці. Цей опір, що триває десятиліттями, проявлявся у їхніх художніх практиках. Хтось явно, а хтось лиш натяками та контекстом своїх робіт намагався зберігати українську культуру та підживлювати її в моменти найгірших гонінь радянської влади. Однак кожна така смілива й вольова художня дія мала наслідки — і могла коштувати митцю або мисткині життя.

На події поговоримо про боротьбу художниць XX століття за мотивами артбуку про українську візуальну культуру Telegraf.Воля. Про ті способи, в які вони висловлювали свою непокору системі та прагнули попри все залишатися саме українськими художницями, нести українські сенси.

Про активний художній опір Алли Горської; "тиху", однак сміливу боротьбу Любові Панченко; адаптивну стратегію Тетяни Яблонської. Розглянемо роботи, обговоримо їхні значення. Вкотре впевнимося, наскільки важливою є воля до боротьби й чому необхідно пам'ятати, знати й розуміти діяльність мисткинь цього періоду XX століття.

Спікерки:

Олена Зарецька — художниця, ілюстраторка, дизайнерка, кураторка, онука Алли Горської.

Оксана Семенік — історикиня мистецтва, журналістка, авторка радіоблогу "Українське мистецтво в іменах" на Радіо Культура.

Катерина Яковленко — українська публіцистка, журналістка, дослідниця візуальної культури, кураторка. Головна редакторка сайту Суспільне Культура.

Модераторка:

Тетяна Волошина — співкураторка виставки "Алла Горська. Боривітер", мистецтвознавиця, артдиректорка Stedley Art Foundation.

Організатори події: Національний центр "Український Дім", Projector Publishing.

Коли: 11 квітня, 18:00.

Де: Національний центр "Український Дім" (Хрещатик, 2, Київ).

Вхід на подію — за квитком на виставку та реєстрацією.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.