АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі"

Національне військове меморіальне кладовище започатковує лекторій про памʼять та вшанування.

Про це повідомляє Національне військове меморіальне кладовище.

Спільно з істориком та військовослужбовцем Вахтангом Кіпіані Національне військове меморіальне кладовище організовує першу лекцію на тему "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі".

"В українській діаспорі після Перших та Других визвольних змагань склались унікальні традиції поховання вояків українських армій і підрозділів - від Українських Січових Стрільців до УПА.

Найбільшим меморіальним цвинтарем поза Україною є кладовище у містечку Саут Баунд Брук на сході Сполучених Штатів. Там поховано більше тисячі колишніх вояків. Серед них - генерали і козаки та козачки Армії УНР, комбатанти УГА і УСС, УПА, "Карпатської Січі" та дивізії "Галичина" (1-ої УД УНА), а також українці-колишні військовослужбовці австрійської, російської, совєтської, польської, американської армій", - пояснює Вахтанг Кіпіані.

Вахтанг Кіпіані багато років присвятив польовому дослідженню цього цвинтаря та доль людей, там похованих.

Коли: 14 травня, початок о 19:00.

Де: Книгарня "Сенс" на Хрещатику, 34. 

Організатори: ДУ "НВМК", Вахтанг Кіпіані, книгарня "Сенс".

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.