АНОНС: Онлайн-захід "Танки проти жінок". До 70-річчя Кенгірського повстання

24 травня співробітники Інституту проведуть захід на тему Онлайн-захід «Танки проти жінок. До 70-річчя Кенгірського повстання», присвячений повстанням у таборах ГУЛАГ.

Про це інформує УІНП.

У 2024 році ми вшановуємо пам'ять учасників Кенгірського повстання, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 року в Казахстані. Більшість організаторів і учасників цього повстання були українці. Повстання було жорстоко придушене танками. Багато повстанців загинуло.

Запрошуємо до онлайн-розмови про історію Кенгірського повстання та його значення в історії. Також є чимало подій, які дають можливість провести паралелі з сучасною російсько-українською війною. 

У заході візьмуть участь:

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Марія Тахтаулова, начальник Північно-Східного міжрегіонального відділу;

Уляна Громович, головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу;

Олег Пустовгар, головний спеціаліст Південно-Східного міжрегіонального відділу.

Модераторка: Лариса Бондарук, головний спеціаліст Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті.

Дата: 24 травня о 12:00

Трансляція: ютуб-канал Українського інституту національної пам'яті за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.