У Києві пошкодили могили воїнів "Да Вінчі", Джуса" та Павла Петриченка

У ніч на 20 червня у Києві понівечили могили полеглих українських захисників - Дмитра Коцюбайла з позивним "Да Вінчі", Андрія Пільщикова з позивним "Джус" та Павла Петриченка.

Про це пише Національне військове меморіальне кладовище.

Вандали пошкодили портрети українських захисників та прапори, розбили лампадки на меморіалі-триптиху "Іловайськ. ДАП. Дебальцеве".

"Це - неприйнятний акт наруги над пам'яттю тих, хто віддав своє життя за Україну. Ми категорично засуджуємо будь-які акти вандалізму. Подібному блюзнірству немає місця у сучасному цивізованому світі, а тим паче – у воюючій країні. Це не просто наруга над могилами, це наруга над пам'яттю та честю наших Героїв.Будь-які прояви актів вандалізму та публічного зневажливого ставлення до наших захисників і захисниць мають бути покараними", - зазначили у Національному військовому меморіальному кладовищі. 

Як повідомили згодом у Київській міській прокуратурі, за наругу над могилами захисників України було затримано 60-річну жінку. З нею працюють правоохоронці.

В обідню пору на могилах Да Вінчі, Джуса та Петриченка вже було все прибрано. Горіли лампадки, а небайдужі принесли свіжі квіті. Чимало людей прийшли вшанувати пам'ять українських Героїв.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.