У Києві пошкодили могили воїнів "Да Вінчі", Джуса" та Павла Петриченка

У ніч на 20 червня у Києві понівечили могили полеглих українських захисників - Дмитра Коцюбайла з позивним "Да Вінчі", Андрія Пільщикова з позивним "Джус" та Павла Петриченка.

Про це пише Національне військове меморіальне кладовище.

Вандали пошкодили портрети українських захисників та прапори, розбили лампадки на меморіалі-триптиху "Іловайськ. ДАП. Дебальцеве".

"Це - неприйнятний акт наруги над пам'яттю тих, хто віддав своє життя за Україну. Ми категорично засуджуємо будь-які акти вандалізму. Подібному блюзнірству немає місця у сучасному цивізованому світі, а тим паче – у воюючій країні. Це не просто наруга над могилами, це наруга над пам'яттю та честю наших Героїв.Будь-які прояви актів вандалізму та публічного зневажливого ставлення до наших захисників і захисниць мають бути покараними", - зазначили у Національному військовому меморіальному кладовищі. 

Як повідомили згодом у Київській міській прокуратурі, за наругу над могилами захисників України було затримано 60-річну жінку. З нею працюють правоохоронці.

В обідню пору на могилах Да Вінчі, Джуса та Петриченка вже було все прибрано. Горіли лампадки, а небайдужі принесли свіжі квіті. Чимало людей прийшли вшанувати пам'ять українських Героїв.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.