З'явилося медіа про загиблих військових для збереження національної пам’яті "Cтрій" : медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих

"Cтрій": медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих.

Про це повідомила засновниця і головна редакторка медіа Анастасія Береза.

Медіа "Стрій" розпочинає свою роботу напередодні Дня героїв, який відзначають 23 травня. Це свято встановлене на честь українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу.

""Стрій" стартує у розпал бойових дій і дискусій про те, чи варто говорити про полегле вояцтво вже нині. Я поміж тих, хто вважає, без сумнівів, так. Вшанування полеглих і підтримку живих не можна відкладати до миру і перемоги. Без цього вони не настануть. Ба більше — пам'ять теж наша зброя. Я б хотіла ніколи не робити таке медіа і щоб тисячі наших людей не загинули. Однак це неможливо. Герої вмирають. Проте їхні історії можуть жити вічно. Бо пам'ять — це безсмертя", - наголосила Анастасія Береза.

Анастасія Береза – журналістка, засновниця медіа "Стрій" і благодійного фонду "Небесна гвардія", який вшановує пам'ять загиблих українських військових та допомагає їхнім родинам. Працювала у виданнях "Українська правда", "Цензор.нет", "НВ", "Кореспондент". 

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".