З'явилося медіа про загиблих військових для збереження національної пам’яті "Cтрій" : медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих

"Cтрій": медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих.

Про це повідомила засновниця і головна редакторка медіа Анастасія Береза.

Медіа "Стрій" розпочинає свою роботу напередодні Дня героїв, який відзначають 23 травня. Це свято встановлене на честь українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу.

""Стрій" стартує у розпал бойових дій і дискусій про те, чи варто говорити про полегле вояцтво вже нині. Я поміж тих, хто вважає, без сумнівів, так. Вшанування полеглих і підтримку живих не можна відкладати до миру і перемоги. Без цього вони не настануть. Ба більше — пам'ять теж наша зброя. Я б хотіла ніколи не робити таке медіа і щоб тисячі наших людей не загинули. Однак це неможливо. Герої вмирають. Проте їхні історії можуть жити вічно. Бо пам'ять — це безсмертя", - наголосила Анастасія Береза.

Анастасія Береза – журналістка, засновниця медіа "Стрій" і благодійного фонду "Небесна гвардія", який вшановує пам'ять загиблих українських військових та допомагає їхнім родинам. Працювала у виданнях "Українська правда", "Цензор.нет", "НВ", "Кореспондент". 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.