IN MEMORIAM: Померла Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович

17 червня пішла із життя довголітня Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Марія Говійка народилася 22 червня 1929 року в селі Росохач на Тернопільщині. У 1938 році сім'ї вдалося виїхати до Канади.

Незважаючи на матеріальні труднощі, батьки спромоглися дати єдиній дочці вищу освіту.Вона отримала дипломи Манітобського університету з музики і педагогіки, а пізніше і Торонтонської консерваторії з гри на скрипці.

З 1954 по 1978 рр. Марія працювала учителькою музики у державних школах Торонто.

Крім вищої освіти батьки зуміли виховати дочку в українському патріотичному дусі. У 1944 р. вона стала членкою Молоді Українських Націоналістів (МУН), де отримала глибоке розуміння і зв'язок з українською духовною спадщиною.

Все це заохотило юну дівчину до виконання різних громадських обов'язків в Молоді Українського Національного Об'єднання (МУНО), Організації Українок Канади (ОУК), Українському Національному Об'єднанні (УНО), Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Комітеті Українців Канади (КУК) та в Українському Музичному Фестивалі.

З 2010 р. Марія Підкович очолювала Фундацію ім. Олега Ольжича, мета якої - зберігати і розвивати українську культурну спадщину в Канаді та підтримувати державотворчі процеси в Україні.

З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну пані Марія включилася у збір допомоги ЗСУ. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.