IN MEMORIAM: У США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків

На 93 році життя у США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків.

Про це сповістив історик Юрій Юзич.

"Сьогодні вночі (за українським часом) у США помер український винахідник Начальний Пластун Любомир Романків. Третій український Chief scout, який у 90-ті роки залучив та інвестував щонайменше 500 000 доларів в розвиток Пласт - український скаутинг. Професіоналізувавши центральний офіс Пласту в Україні. Саме його зусиллями в значній мірі український скаутинг став наймасовішим молодіжним рухом в Україні", - зазначив Юрій Юзич.

Любомир Романків - автор і співавтор більше 65 патентів. Зокрема саме він придумав, працюючи провідним інженером ІВМ, як записувати і зчитувати інформацію із жорстких дисків. Кожного разу, як включаємо компʼютер - починає працювати щонайменше 7 винаходів українця Романківа. Його імʼя занесення до галереї слави у США.

Любомир Романків народився у 1931 році на Львівщині. З 12-ти років став членом тогочасного таємного Пласту, який під нацистською окупацією діяв під легальною назвою "Виховні спільноти української молоді" (ВСУМ).

Після Другої світової війни продовжив своє пластування, вступивши у 1946 році до Пласту в баварському місті Берхтесгаден. Вихованець гуртка "Вовки" у курені імені Святослава Завойовника. Успішно пройшов усю юнацьку пластову освітню програму осягнувши ступінь пластуна-скоба.

Ще в Німеччині пройшов усі можливі тоді вишколи пластових виховників - новацьких та юнацьких. А переїхавши до Канади, паралельно із будуванням своєї професійної карʼєри, став співорганізатором Пласту в Едмонтоні. Організував там курінь юнаків та новацьке гніздо.

Більше 10 років загалом присвятив виховній праці у Пласті, працюючи із дітьми безпосередньо (після переїзду до США у 1958-1961 роках був ще юнацьким виховником у Бостоні).

Ініціятор придбання пластового дому в Едмонтоні та перших збірок коштів на цей будинок. Організатор багатьох пластових вишкільних таборів. Зрештою став одним із ключових лідерів Пласту в діаспорі. У 1990-х роках, як голова Головної пластової ради брав безпосередньо участь у перших чотирьох зʼїздах відродженого Пласту в Україні.

Зібрав кошти та особисто організовував делегацію України на світові джемборі в Голандії та Чілі - де український контингент чи не вперше офіційно отримав статус не гостей, а повноцінних учасників. Одні лише Нідерланди потребували 45 000 доларів, які він і знайшов.

Ініціатор та учасник першого Всеукраїнського скаутського джемборі, що відбулся на Закарпатті у 1996 році за участю делегацій багатьох скаутських оганізацій України і Європи. Саме Любомир вперше не лише теоретично поставив задачу розгортання Пласту по всій Україні, але організував системне фінансування цього проєкту у перші 5 років. Опісля цю ініціативу підхопив Богдан Гаврилишин.

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.