IN MEMORIAM: У США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків

На 93 році життя у США помер український винахідник Начальний пластун Любомир Романків.

Про це сповістив історик Юрій Юзич.

"Сьогодні вночі (за українським часом) у США помер український винахідник Начальний Пластун Любомир Романків. Третій український Chief scout, який у 90-ті роки залучив та інвестував щонайменше 500 000 доларів в розвиток Пласт - український скаутинг. Професіоналізувавши центральний офіс Пласту в Україні. Саме його зусиллями в значній мірі український скаутинг став наймасовішим молодіжним рухом в Україні", - зазначив Юрій Юзич.

Любомир Романків - автор і співавтор більше 65 патентів. Зокрема саме він придумав, працюючи провідним інженером ІВМ, як записувати і зчитувати інформацію із жорстких дисків. Кожного разу, як включаємо компʼютер - починає працювати щонайменше 7 винаходів українця Романківа. Його імʼя занесення до галереї слави у США.

Любомир Романків народився у 1931 році на Львівщині. З 12-ти років став членом тогочасного таємного Пласту, який під нацистською окупацією діяв під легальною назвою "Виховні спільноти української молоді" (ВСУМ).

Після Другої світової війни продовжив своє пластування, вступивши у 1946 році до Пласту в баварському місті Берхтесгаден. Вихованець гуртка "Вовки" у курені імені Святослава Завойовника. Успішно пройшов усю юнацьку пластову освітню програму осягнувши ступінь пластуна-скоба.

Ще в Німеччині пройшов усі можливі тоді вишколи пластових виховників - новацьких та юнацьких. А переїхавши до Канади, паралельно із будуванням своєї професійної карʼєри, став співорганізатором Пласту в Едмонтоні. Організував там курінь юнаків та новацьке гніздо.

Більше 10 років загалом присвятив виховній праці у Пласті, працюючи із дітьми безпосередньо (після переїзду до США у 1958-1961 роках був ще юнацьким виховником у Бостоні).

Ініціятор придбання пластового дому в Едмонтоні та перших збірок коштів на цей будинок. Організатор багатьох пластових вишкільних таборів. Зрештою став одним із ключових лідерів Пласту в діаспорі. У 1990-х роках, як голова Головної пластової ради брав безпосередньо участь у перших чотирьох зʼїздах відродженого Пласту в Україні.

Зібрав кошти та особисто організовував делегацію України на світові джемборі в Голандії та Чілі - де український контингент чи не вперше офіційно отримав статус не гостей, а повноцінних учасників. Одні лише Нідерланди потребували 45 000 доларів, які він і знайшов.

Ініціатор та учасник першого Всеукраїнського скаутського джемборі, що відбулся на Закарпатті у 1996 році за участю делегацій багатьох скаутських оганізацій України і Європи. Саме Любомир вперше не лише теоретично поставив задачу розгортання Пласту по всій Україні, але організував системне фінансування цього проєкту у перші 5 років. Опісля цю ініціативу підхопив Богдан Гаврилишин.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.