Пластуна і члена Центральної Ради Юліяна Охримовича розстріляли у Мелітополі

Колись ПЛАСТ - станиця Мелітополь обов'язково створить курінь імені Юліяна Охримовича. Пластуна і члена Центральної Ради, якого московські зайди замордували - за одною з версій - у Мелітополі у 1921 році. Руслана Марценюк відшукала посвідку цього легендарного вихованця Пласту, перших з гуртків Чмоли у Львові.

Юліян був одним з ключових організаторів українського студентського руху - редактором часопису "Шляхи". Особистий приятель Івана Франка. Досі в Домі Франка у Львові, у спальні, є світлина із студентського зїзду, де Юліян поруч із найвизначнішими нашими студентськими діячами. А в центрі - Іван Франко.

Ще до початку Першої світової війни Юліян Охримович нелегально переселився у Київ, де розгорав український рух. Саме він із пластунами-побратимами підняв вперше в нашій столиці синьо-жовтий прапор. Під час 100-літнього ювілею Шевченка. Тоді було масове студентське святкування забороненого царатом ювілею. Студенти різних національностей вийшли на вулиці Києва вшанувати Кобзаря. Вважається, що це була перша українська демонстрація в місті.

Багато побитих, сотні затриманих. А в тюрмі, на питання поліцейських для анкети: "національность", студенти - незалежно від походження - гордо відповідали: "українець". Особливо поліцаїв дивували такі відповіді з боку студентів-гурзинів, які навчались в Києві.

Юліян Охримович був одним із редакторів легендарного українського есерівського часопису "Боротьба". Був секретарем центрального комітету цієї партії. Від центрального комітету українських студентських організацій, став членом Центральної Ради. Юліян був одним із тих, хто оргнізовували Студентський курінь Січових Стрільців - перша сотня якого поїхала під Крути.

У 1918 році Юліян Охримович написав та видав на той час найкращу із узагальнюючих праць про українську політичну історію: "Нарис розвитку української національно-політичної думки в ХІХ ст.". А після московської окупації України залишився працювати для української справи.

Легально працював в у видавництві "Рух". Нелегально - продовжував підпільну українську працю. Очевидно, що як і багато галичан був пов'язаний із нелегальною УВО.

У 1921 році Юліана "взяли" чекісти за співпарцю з Центральним українським повстанчим комітетом (створення нелегальної організації під назвою "Курінь" - як виявила Руслана). За однією із версій заарештований у Мелітополі. І віднайдення його мелітопольської посвідки лиш підтверджує це припущення. Що він дійсно працював у той час на сильно русифікованому півдні. Юліана розстріляли, але менш як за 10 років його племінник-пластун - Степан створить Загін "Червоної Калини" (виховав Бандеру), очолить старше пластунство і стане одним із творців ОУН.