IN MEMORIAM: Помер Микола Ворон, який зібрав одну з найбільших українських бібліотек у Канаді

У Канаді відійшов у засвіти Микола Ворон, який понад півстоліття очолював бібліотеку і архів при Культурному центрі Св. Володимира.

Про це повідомили на Фейсбук сторінці Mykola Woron Library & Archives at St. Vladimir's Ukrainian Cultural Centre

"Ділимося сумною вісткою, що сьогодні вранці, на 99-ому році життя, упокоївся наш засновник і довголітній бібліотекар, пан Микола Ворон. Пан Ворон дуже багато часу присвятив своїй "дитині" - і тому сьогодні маємо надзвичайну скарбницю книжок та інших матеріалів, за що ми йому дуже вдячні. Висловлюємо своє найщиріше співчуття родині пана Ворона за їхню втрату і сумуємо з ними цілою громадою. Вічна і Світла Йому Пам'ять!" - йдеться у повідомленні.

Микола Ворон народився 10 грудня 1924 року в селі Жолобок, що на Холмщині. Коли Холмщину окупували німці, неповнолітній Микола опинився в селі Кляйн Аусгайм, у родині німця Карла Багера. У Німеччині він отримував газети з Кракова — "Холмську землю" і "Українські вісті", а від 1941-го року належав до Українського національного об'єднання.

Із полтавчанкою Параскою Керекелицею у жовтні 1945-го у таборі для переміщених осіб в Офенбах Микола Ворон взяв шлюб в Українській Автокефальній Церкві. Згодом уже із сином переїхали у Канаду за контрактом на вирощування цукрових буряків, осіли у Калгарі, де стали членами української православної громади.

Від середини 1950-х років Микола Ворон працював на залізниці, а у вільний від основної праці час із власної ініціативи, власним коштом і на скромні внески членів громади творив українську бібліотеку й архів. 

Від початку 1990-х дублікати рідкісних видань української діаспори з різних країн світу регулярно поповнювали бібліотеки в Україні. Адресати отримували не лише пакунки з літературою, а й фінансову допомогу на видавничі проєкти. Українська бібліотека імені Миколи Ворона вважається однією із найбільших за океаном. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.