IN MEMORIAM: Помер Микола Ворон, який зібрав одну з найбільших українських бібліотек у Канаді

У Канаді відійшов у засвіти Микола Ворон, який понад півстоліття очолював бібліотеку і архів при Культурному центрі Св. Володимира.

Про це повідомили на Фейсбук сторінці Mykola Woron Library & Archives at St. Vladimir's Ukrainian Cultural Centre

"Ділимося сумною вісткою, що сьогодні вранці, на 99-ому році життя, упокоївся наш засновник і довголітній бібліотекар, пан Микола Ворон. Пан Ворон дуже багато часу присвятив своїй "дитині" - і тому сьогодні маємо надзвичайну скарбницю книжок та інших матеріалів, за що ми йому дуже вдячні. Висловлюємо своє найщиріше співчуття родині пана Ворона за їхню втрату і сумуємо з ними цілою громадою. Вічна і Світла Йому Пам'ять!" - йдеться у повідомленні.

Микола Ворон народився 10 грудня 1924 року в селі Жолобок, що на Холмщині. Коли Холмщину окупували німці, неповнолітній Микола опинився в селі Кляйн Аусгайм, у родині німця Карла Багера. У Німеччині він отримував газети з Кракова — "Холмську землю" і "Українські вісті", а від 1941-го року належав до Українського національного об'єднання.

Із полтавчанкою Параскою Керекелицею у жовтні 1945-го у таборі для переміщених осіб в Офенбах Микола Ворон взяв шлюб в Українській Автокефальній Церкві. Згодом уже із сином переїхали у Канаду за контрактом на вирощування цукрових буряків, осіли у Калгарі, де стали членами української православної громади.

Від середини 1950-х років Микола Ворон працював на залізниці, а у вільний від основної праці час із власної ініціативи, власним коштом і на скромні внески членів громади творив українську бібліотеку й архів. 

Від початку 1990-х дублікати рідкісних видань української діаспори з різних країн світу регулярно поповнювали бібліотеки в Україні. Адресати отримували не лише пакунки з літературою, а й фінансову допомогу на видавничі проєкти. Українська бібліотека імені Миколи Ворона вважається однією із найбільших за океаном. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.