Сейм Польщі засудив ідеологію та символіку ОУН і УПА

За ухвалення рішення проголосували 427 народних депутатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав історик, народний депутат України Володимир В'ятрович, посилаючись на польські ЗМІ.

"Від народу, який бореться за незалежність, відмовитися від героїв, які загинули за незалежність, можуть вимагати лише ті, хто не хоче бачити його незалежним", - зазначив В'ятрович.

26 липня Сейм Польщі прийняв постанову про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами. Практично одностайно (427 - за, проти - 0, утрималося - 7) народні депутати підтримали постанову, якою засуджується ідеологія та символіка ОУН і УПА.

"Сейм Республіки Польща засуджує поширення ідеології та символіки, що стосується Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Люди та організації, які організували геноцид, мають бути покриті ганьбою та назавжди становити антимодель дій. Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення", – зазначається у резолюції.

На скандальну постанову відреагував і Голова ОУН Богдан Червак:

"Одного разу нашому бійцю "Дятьку" командир роти зробив зауваження, що він носить не статутний шеврон ОУН із Тризубом-мечем. На що "Дятько" відповів, що цей шеврон можна зняти із нього тільки разом із шкірою. Поляки так і не зрозуміли, що ОУН і УПА вже давно стали джерелом, з якого українська нація черпає силу у цій війні. Не хочуть бачити, що "Дятько" і такі як він захищають в тому числі Польщу і поляків від цілком реальної катастрофи, яка нависла над Європою".
 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.