Сейм Польщі засудив ідеологію та символіку ОУН і УПА

За ухвалення рішення проголосували 427 народних депутатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав історик, народний депутат України Володимир В'ятрович, посилаючись на польські ЗМІ.

"Від народу, який бореться за незалежність, відмовитися від героїв, які загинули за незалежність, можуть вимагати лише ті, хто не хоче бачити його незалежним", - зазначив В'ятрович.

26 липня Сейм Польщі прийняв постанову про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами. Практично одностайно (427 - за, проти - 0, утрималося - 7) народні депутати підтримали постанову, якою засуджується ідеологія та символіка ОУН і УПА.

"Сейм Республіки Польща засуджує поширення ідеології та символіки, що стосується Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Люди та організації, які організували геноцид, мають бути покриті ганьбою та назавжди становити антимодель дій. Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення", – зазначається у резолюції.

На скандальну постанову відреагував і Голова ОУН Богдан Червак:

"Одного разу нашому бійцю "Дятьку" командир роти зробив зауваження, що він носить не статутний шеврон ОУН із Тризубом-мечем. На що "Дятько" відповів, що цей шеврон можна зняти із нього тільки разом із шкірою. Поляки так і не зрозуміли, що ОУН і УПА вже давно стали джерелом, з якого українська нація черпає силу у цій війні. Не хочуть бачити, що "Дятько" і такі як він захищають в тому числі Польщу і поляків від цілком реальної катастрофи, яка нависла над Європою".
 
Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.