Сейм Польщі засудив ідеологію та символіку ОУН і УПА

За ухвалення рішення проголосували 427 народних депутатів.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав історик, народний депутат України Володимир В'ятрович, посилаючись на польські ЗМІ.

"Від народу, який бореться за незалежність, відмовитися від героїв, які загинули за незалежність, можуть вимагати лише ті, хто не хоче бачити його незалежним", - зазначив В'ятрович.

26 липня Сейм Польщі прийняв постанову про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами. Практично одностайно (427 - за, проти - 0, утрималося - 7) народні депутати підтримали постанову, якою засуджується ідеологія та символіка ОУН і УПА.

"Сейм Республіки Польща засуджує поширення ідеології та символіки, що стосується Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Люди та організації, які організували геноцид, мають бути покриті ганьбою та назавжди становити антимодель дій. Спостерігаючи зростання популярності згадок про Організацію Українських Націоналістів та Українську Повстанську Армію в Україні, Сейм Республіки Польща визнає, що необхідно докласти зусиль на державному рівні для усунення такого типу ставлення", – зазначається у резолюції.

На скандальну постанову відреагував і Голова ОУН Богдан Червак:

"Одного разу нашому бійцю "Дятьку" командир роти зробив зауваження, що він носить не статутний шеврон ОУН із Тризубом-мечем. На що "Дятько" відповів, що цей шеврон можна зняти із нього тільки разом із шкірою. Поляки так і не зрозуміли, що ОУН і УПА вже давно стали джерелом, з якого українська нація черпає силу у цій війні. Не хочуть бачити, що "Дятько" і такі як він захищають в тому числі Польщу і поляків від цілком реальної катастрофи, яка нависла над Європою".
 
Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.